Просто був день (текст + фото)

Просто був день. Ми йшли через село в ліс. Ми йшли лісом. Неквапом. Стежок і доріг не було. Сніг застелив сліди. Не всі. Сліди собак і людини вели в ліс. Ми йшли по них. Йшли білою периною повз чорні стовбури дерев. Звернули ліворуч і пішли широкими кроками. Бо слід інший був широким і великим. Наві...
Читати далі →

Про морозний ранок за містом, або з казки в поле

Цього ранку я повинен був сидіти вдома, дивитися телевізор, переглядати різноманітні сайти в інтернеті й думати про пейзажне фото. Такі денні обов’язки я прокручував в перемішку з останніми кадрами сну. Була 6-та ранку, надворі темно. Перші світлячки зимового ранку залізли до нашої кімнати вж...
Читати далі →

За селом у полі

Коли я сідав у маршрутку «Чернівці-Хлівище», я ще вагався чи варто їхати до кінцевої зупинки, чи варто йти в ліс, чи варто шукати забуту дорогу через поле. Хоча в наплічнику була фотокамера напоготові для фіксування баченого, був ніж розкладний та пакет для грибів, було бажання, та сумні...
Читати далі →