І вітром не вистудиш, та і не розвієш, а за потемками не сховаєш, за водою не пустиш, у вогні не спалиш – ніде не дінешся, дівчино. Коли пристигає вечір, коли сонце на заході ватру накладає і ближче підсісти кличе, ти йдеш… Заходиш у  ліс, ніби в саму душу світу, збираєш в долоню в...
Читати далі →

Є речі, про які я майже ні з ким не можу говорити, тому що вони-надто сильна отрута, із тих, хто здатен їх зрозуміти, я можу натякнути про них тільки найсильнішим і найчистішим духом. Та чи не вважаєш Ти, що не все можна розказувати, бо для збереження свого "Я", для його самобутнього розвитку треба ...
Читати далі →