синява

сливував її як міг  бо на кожній кісточці його руки йому ввижалися виноградні півкулі а вона верещала на небо  і там враз робилися сливові вершки які добре везти на базар продавати але цьогоріч сливи не вродили і йому не вистачає на виноградну тож сливує її як може і на білій скатерці її лиця вибиваються виноградні пацьорки і злітаються під її очі сині синиці і сині й сини (цить!) а вона верещить на небо  своїм вже виноградним гроном  без  кісток...
Читати далі →