Ця історійка сталася у часи, коли дива вже вийшли з моди, а тільки відголоски їхні довгими шлейфами сунули позаду людей, наче плітки. Чому історійка? Та тому, що, як і багато великих і незвичних трагедій, вона б заслуговувала уваги, та не цього разу і не в такий час. Пізніше ви мене зрозумієте. Я не настільки втаємничуюсь, як може здатися на третій погляд. А, може, і не зрозумієте… Але то не так важливо як те, про що я вам оповім. Я йшов парковою алейкою і розмірковував. Перебирав у свідомості...
Читати далі →

Їй наснилась війна не кінець а початок говорила слова що була знову біла зима. говорила спокійно наче не знала Вона: там  де  дим  за вікном помирала Її весна  ...
Читати далі →

Все було б нічого, якби не казуси, що з нами трапляються в дорозі. Славнозвісний потяг 117 Київ-Чернівці „Буковина”. Я не поспішаючи, вчасно забігаю до свого вагону. Все! До від’їзду готовий. Сусідка у потязі попросила з нею помінятися полицями. На це я привітно відповів схвальним...
Читати далі →

А день травневий на світ дивиться та сонечком трави лоскоче, а світ лиш посміхається. За круглим низьким столиком у саду веселі голоси навперебій розповідають про все, що пережилося за ці роки. … ― А я, Петре, дивлюся на вас і око радіє ― сім’я. Ти розумний чоловік, бо і синок твій ― &...
Читати далі →

"Поле - порожнє, ніби зсередини я - і краю в ньому немає, ідеш і губишся. Не спинить ніхто - впливай, вбігай своїми схлипуваннями, тікай, ніби в обійми когось мудрого і набагато старшого - тікай. Поле - так сіро і сиро - а натягнене павутиння - чи то нитки - Бог його святий знає - обплутали т...
Читати далі →

Мені часто сниться сон… дивний бентежний сон мого дитинства. Я закриваю очі, в черговий раз цієї ночі, і знову бачу небо. Важкі білі хмари пливуть по голубій гладі та черкають землю своїми клубами  десь там на лінії горизонту. Я нічого не чую…лише…десь з далека наближ...
Читати далі →

Наступне завдання свого беззмінного й багаторічного керівника, члена НСХУ та Заслуженого працівника культур України Олени Михайленко виконали чернівецькі Арт-студійці. Наприкінці осені Арт-студія «Музеум», що протягом 14 років функціонує при Чернівецькому художньому музеї, презентувала в...
Читати далі →

І тільки, відкривши очі,
я зрозумію, що не хочу
покидати цей чудовий сон.
І дочекавшись ночі,
знаю чого точно хочу
та не прийдеш ти знов.
І я засну чекаючи.
І я засну бажаючи,
побачити хоч раз тебе
та доля цього не хоче,
і бажаю тебе я щоночі,
т...
Читати далі →

Раз уж уикенд. Можно о главном - о странностях. Удивительно, но бывает, что снятся ... стихи. Не так давно читал Григория Сковороду на ночь. Люблю почему-то. И так он ловко поясняет, что имели ввиду египетские жрецы там-то и там-то, как будто он был там – в древнем Египте. Такая мысль мне пр...
Читати далі →

оооо...
Читати далі →