Лист до Мами

привіт мам, тут наступила осінь, дощить постійно, холод і кругом вода. Але єдине, що зараз  душу зігріває — то фотографія твоя… Мамусь, ти знаєш, я сумую, хочу до тебе в твої обійми… Нас розділяє всього 500 км і 7 годин їзди, о Боже, я би все зараз віддала, аби тебе обійняти...  А пам«ятаєш, коли я приїжджала, лежала в тебе пів дня на колінах і не хотіла відпускати? Звісно ж пам»ятаєш… Мамусь, я знаю, що у тебе серце рветься від того, що я не можу приїхати, я, певно, погана донька, бо не можу п...
Читати далі →

жовтень, листопад, грудень

Жовтень, листопад, грудень. Наносі зимові свята. Я хочу до твоїх грудей, Проте, я не зовсім свята. Проходять самотні ночі, Дні, вечори і ранка. Я знов відкриваю очі, І бачу лише мовчанки. Порожні тепер розмови, Моя голова і тіло. Помітні дефекти мови, Як бачиш — не дуже мило. Чому я не сплю? для чого Пишу зараз і навіщо? Я хочу прийти до «ТОГО» і здатись «ЙОМУ» заніщо....
Читати далі →

Краще не сумувати!


Як часто чуємо із вуст промовця десь на масових зібраннях чи пересічного громадянина в черзі до метра: "... в сумні часи живемо, друзі".
Свого часу, один із найвизначніших та найвпливовіших християнських філософів і теологів у історії, святий католицької церкви Тома Аквінський дав людству...
Читати далі →