В поставленном Игорем Гаркавенко вопросе «бытия вопреки» украинского национализма оставим ремарку: организованное украинское националистическое движение милитаризовалось дважды — в 1991 г. как реакция на ГКЧП, и в 2014 г. как реакция на интервенцию. Это веховые точки в возникновении качественно новых формаций (УНСО, СНПУ — «Правый сектор», «Азов»). Из них исходят две разветвляющиеся силовые линии, о которых поговорим на завтрашней лекции «Две души украинского национализма»: линии запорожского и ...
Читати далі →

12 липня на мобілізаційній базі батальйону «Азов» Святослав Вишинський – філософ, керівник міждисциплінарного проекту “Politosophia” – за сприяння голови київської крайової організації Соціал-Національної Асамблеї Ігоря Криворучка й координатора події Едуарда Юрченка прочитав довгоочікувану лекцію про символізм хреста й похідних символів на зразок Чорного Сонця та «Ідеї Нації» (знак Соціал-Національної Асамблеї), обидва з яких фігурують в пропагандивній атрибутиці «Азову», а Чорне Сонце, так сам...
Читати далі →

                              Цинізму немає меж! Цинізму Росії з її масовою, імперсько-шовіністичною підтримкою збройної агресії свого хазяїна, самодєржца В. Путіна проти України, цинізму московського нєдоросля, цинізму кагебіста, цинізму більшовицько – нацистського імперського реваншиста, який, окупувавши український Крим і розв’язавши російськими військами спецпризначення диверсійно — терористичну спецоперацію на материковій частині України, в першу чергу на Донбасі з допомогою купки місце...
Читати далі →

Широкого розголосу у Львові у 2012-2013 рр. набув громадський рух «Автономний опір», що поєднує націоналізм з елементами лівих ідеологій (антикапіталізм, синдикалізм). Раніше його неформальним лідером вважався депутат-«свободівець» Юрій Михальчишин, однак після тривалої конфронтації львівські «автономи» перейшли в опозицію до «Свободи», що супроводжувалося численними силовими конфліктами – останніми з яких стали сутички у Львівській ОДА під час подій Евромайдану. При цьому «Автономний опір» є чи...
Читати далі →

Вперше з далеких 1990-их українські праві знову «на коні», помітно впливаючи на внутрішньополітичний розклад сил. Однак ситуацію двадцятилітньої давності від сьогодення різнить той факт, що нині український націоналізм є водночас і обличчям України на зовнішньополітичній арені – як би того не хотілось уникнути формальним керівникам держави. Медіа творить віртуальну реальність, а з нею і образи поки що віртуальної правої України. Наскільки ми близькі втілення російських телекартинок – і якими вон...
Читати далі →

Після того, як ситуація заспокоїлась – чи одночасно з цими подіями, в тенетах почали з'являтись заклики: «Хорошо что Яника нет но правый сектор и националистов я никогда не приму хоть заминусуйте! Они страну к войне приведут. Группировка фашистов!» «Правый сектор нужно срочно придушить!!! Они могут натворить бед (особенно сейчас) когда почти все безнаказанны!» Не сумніваюсь, що опозиція вже виношує план як це зробити. Люди, ви хочете повторення 2005-го, коли опозиція задвинула майдан...
Читати далі →

Ситуація з «Правим сектором» на Буковині (і, напевно, не тільки на Буковині) не настільки романтично-однозначна, як того би хотілось радикально налаштованій частині українських телеглядачів, котрі натхненно вболівали за «війною покришок» на вул. Грушевського в Києві. Те, що привабливий медіа-бренд швидко перетвориться на політичну організацію і розійдеться по регіонах, прогнозували давно. Тож від недавнього часу прапор «Правого сектора» замайорів і на «нашого Грушевського». Свіжий та актуальн...
Читати далі →