«Подаруй дитині свято!Всього декілька місяців і наша компанія «БІОтек» готова подарувати Вашому малюку унікального домашнього улюбленця. Поєднання зайчика та котика? Будь ласка. Рожевий пушок? Звичайно. А як же морська свинка з великими вушками? Запросто! Лише у нас невисока ціна поєднана з якістю виконання замовлення. Поспішайте побачити усмішку Вашої дитини.»-         Ну, ну, ну, ну, ну, нуууу, ну!-         Сонько, зараз їдемо. Лише домалюю губи й стрибаємо в електрокар. – Висока красива жінк...
Читати далі →

Одни из нас склонны фантазировать, другие — загадывают желания, всматриваясь в ночной простор, пытаясь найти там звездочку, чтобы поведать ей о своих мыслях, планах на будущее. И некоторые из нас даже не понимают, что возможно где-то мельком, рассуждая о своих желаниях, их исполнении, они, возможно, где-то боковым зрением, затрагивают тот маяк Вселенной, который, падая, и приведет к реализации их мечты. Загадочное лунное небо способствует романтическому забвению и в этом есть нечто таинственное...
Читати далі →

Я вперше помітив їх з вікна на шостому поверсі багатоквартирного будинку на проспекті Свободи у невигаданому місті, у невигаданий час. Тоді небо здалося густішим, дерева скромнішими у своїй крислатості, дороги прямолінійнішими (це означає, що ти точно тоді знаєш, куди вони вгризаються своїми загостреними дзьобами, в які горизонти).Було 3 січня 2031 року. Дата пам’ятна. І не тому, що щось у цей день неодмінно десь на білому світі сталось чи хтось видатний/невидатний народився, а тому, що її прост...
Читати далі →

The winner takes it all The loser standing small Beside the victory That's her destiny «The winner takes it all» «Super Truper» (1980) ABBA   Юля оторвала голову от подушки – в этом момент вибрирующий телефон свалился с тумбочки на пол. Юля подняла его...
Читати далі →

Епізод 1 Я вже знімав нанобластер із запобігача, як чийсь чіпкий погляд зупинив мене. Я знову увімкнув запобігач. Проти Нього кулі марні. Витяг з-під ствола штик-ніж. Ох це диво-техніка! Будь-який вид зброї матеріалізується, навіть невеликий гранатомет. Та яка користь із нього. Кулі Вартових не бер...
Читати далі →

Читати кожне слово написане тобою – це наче безперестанку їсти шоколад…
Мовчки інтонаційно виводити звуки – так мрія стає реальністю…
Інтуїтивно продовжувати кожну «трикрапку» — завмирати…
Уявляти, як ти вголос вимовляєш усе те, що...
Читати далі →

Колись давно жив один чоловік. Ніхто вже не скаже, як його звали. Всі називали його просто - Риба. Не те, щоб він був відмінним плавцем чи спритним, чи взагалі мав будь-коли справу з глибокою водою.. просто Риба!.. чомусь Риба.. Риба жив у Маломуселі, мабуть тому і був дуже добродушний - не було зв...
Читати далі →