Твоя душа в зелених паростках весни...

Твоя душа в зелених паростках весни, моя душа у хмарах чистить крила, коли ти спиш, ковтаєш свої сни, я бавлюся з зірками, що є сили.... Ти встанеш зранку, проводжаючи зорю, і умиваючись чекатимеш новини, тоді, коли я вже так мирно сплю, коли мене на сон грядущий роси вмили.. Ти чогось ждеш від нового світанку, і йдеш вперед у пошуках пригод, тоді, коли у мене ні вечорів ні ранків, лише зітхання білі замість насолод. Кудись біжиш і смішно падаєш на сходах, і папірці розлітають...
Читати далі →