Більшість розпочинають свій день не з звичної посмішки світу і спілкування з рідними, а перевірки електоронки та повідомлень на своїх сторіночках, перегляду стрічки новин і, головне, нарікань на новий день, який не встиг ще нічим завинити, після чого з поспіхом усі збираємось і  біжимо, щоб встигнути на потрібний № маршутного таксі, але все одно запізнюємось, нервуємо, чекаємо на інший в якому їдемо у тісних обіймах з незнайомцями, приїжджаємо на роботу/навчання, продовжуємо все проклинати, наза...
Читати далі →

«Не той убогий, що мало має, а той, хто хоче мати більше». Народна мудрість        У книзі Віктора Андрусіва «Змінити майбутнє» наводяться такі слова Андрія Петровського: «Споживацька економіка створила економічну форму примусу роботи у вигляді залежності від придбання нових продуктів та нарощування боргів». Це те куди нас втягують, чи хтось тягнеться сам.         З книги Еріха Фрома:         «Стремление неограниченного обладания с неизбежностью ведет к классовой войне. Утверждение коммунист...
Читати далі →

Їхала з Києва до Сум. На зупинці в Пирятині до мене підійшов чоловік, який в цьому ж маршрутному таксі добирався до Лохвиці. Почав розмову:-          Куди їдете? Ви в Сумах живете? А чому з Києва? А де ви працюєте? А де навчаєтеся?-          Навіщо вам? – питаю.-          Просто хотів розмову зав’язати, — відповідає.-          Ви або «есбеушнік», або прокурор, — кажу, промугикавши на попередні питання.-          Вгадали. Я працюю в Генеральній прокуратурі України.І понеслась! Людині тільки й тре...
Читати далі →

Линув час лінивого та ледь поетизованого писання. У всіх людей бува такий час: коли ліньки жити. Сподівання лягає на їжу, котра розпустить трохи твої радості. Ще на вулиці, котрі вже мільйон разів бачив – вони приводять думки до гурту, не збуджуючи їх занадто чимсь новим. Я ліниво пливу собі містом, згодом пливу містом власної свідомості… І вас це бісить, бо до нахабності життя додати мою нахабність, розслабленість і воле вияв – ненависть. Бо ви біжите, ви линете у роботу, а я хочу от саме зараз...
Читати далі →

Захоплююся вольовим характером німців. Поясню чому. В силу історичних обставин і передумов Альтштадт (інакше кажучи старе місто) Франкфурту під час Другої Світової Війни було зрівняно з землею. Кілька вдалих зусиль небайдужого німецького населення і відновлення міста здобувало щораз, то більших успі...
Читати далі →

Подивіться на обличчя європейців на відео. Вони на флешмобі, присвяченому Дню Європи — святу примирення та об’єднання країн Європейського континенту, яке європейці святкують щороку 9 травня. Оркестр серед міста виконує “Оду до радості” Людвиґа ван Бетховена, гімн Європи. Нато...
Читати далі →

«Як громадськість відзначатиме «Дні Європи в Україні - 2013»

25 квітня 2013 року в приміщенні прес-центру «УНІАН» презентовано програму святкування Днів Європи в Україні 2013 року.
Організатор кампанії – Мережа Центрів Європейської інформац...
Читати далі →

Історичний роман Михайла Івасюка «Турнір королівських блазнів», який я нещодавно здужав дочитати, бо починав читати його ще позаминулого року, тривожить мені думки й понині.
Найперше врізалося мені до пам'яті вміння Івасюка гратися словами. Архаїзми і діалектизми він легко пестив і ...
Читати далі →

Зміни відбуваються під дією трьох сил - технологій, інститутів і цінностей. Кожна з цих умов є необхідною і не є достатньою сама по собі.

 Тому українська Програма реформ має ставити завдання і пропонувати механізми щодо розвитку всіх трьох сил, а не лише інституцій, як це робилося в...
Читати далі →

Українець завжди незадоволений владою. Мало того, що він віками знаходився під гнітом чужої влади, то ще й своя влада завжди не та. Очевидно, що не своя влада за твій добробут дбати не буде, але чому та, яку тебе ніхто не змушував обирати, в кінцевому результаті винна в усіх негараздах українця. ...
Читати далі →