Заздрощі

Я рада за тебе, така я щаслива,І так, що радість аж пре до безтями«Та щоб ти знеслася, коза шолудива,Аби ти упала до першої ями» Яка у тебе чудесна кофтинка,Ти в ній прекрасна як небо блакитне,«Ах ти багата, пихата скотинкаІ така ти красуня, як парнокопитне!» З підвищенням люба, мила, колего,Я від душі, щиросердно вітаю«То як призначати – то цю кляту ку*вегу,А як мене – то вакансій немає!!!» З одруженням вашу сім’ю привітати,Спішу з усіх ніг, не бачу на очі«Та як він з такою може спати лягати,Як...
Читати далі →

Бути янголом війни

Довго думав писати чи не писати цей пост, але остання крапля доконала. Воїни АТО кличуть волонтерів янголами війни. Я хочу щиро подякувати всім справжнім янголам війни, друзі, брати і сестри, люди, я дякую Вам за ващу добросовісну роботу, за матеріальну, фінансову і духовну допомогу, за час і енергію, за небажання світитись у засобах ЗМІ, за щиру йоту допомоги — ця йота вартує мільярдів. На превеликий жаль, є і псевдоянголи або ділки від волонтерства. Їх гроші — гроші на крові, їх слава — зем...
Читати далі →

Лист до батьків, до коханого, до друга. До найрідніших людей

Минулось літо. Сьогодні 22-е, але за вікном вже почався період відмирання. Ми всі живемо за періодами, за певним відліком, і всі відмирають, як рослинки, у котрих закінчився час до життя. Кожному свій, звичайно… але відміряло це створіння всім без винятку. Це створіння не має обличчя – воно має відчуття, котре розносить всіма усюдами, скрізь. Єдине що – не всі правильно трактують передчуття смерті. І справа тут не у чийсь окремій смерті, бо помирають всі – справа у інших. За «Інших» якраз і бо...
Читати далі →

Купіль

І вітром не вистудиш, та і не розвієш, а за потемками не сховаєш, за водою не пустиш, у вогні не спалиш – ніде не дінешся, дівчино. Коли пристигає вечір, коли сонце на заході ватру накладає і ближче підсісти кличе, ти йдеш… Заходиш у  ліс, ніби в саму душу світу, збираєш в долоню в...
Читати далі →

Попит на диво

«Привіт) Як справи?. – нове повідомлення від Андрія, одного знайомого. Можливо, він хотів з нею зустрічатися, але його кроки були надто несміливими. «Привіт. Як зустрічаєш Новий рік?», - Микола, віртуальний знайомий. «Привіт) Ще не знаю, а ти?», - Уляна. «...
Читати далі →