Мерські перегони: «оглядини» кандидатів

Кампанія 2014 р. за всіма ознаками нестандартна: позачерговий характер змагання, коротка дистанція як передвиборчого забігу, так і післявиборчого статусу чемпіона. Зрештою, сам факт неучасті у виборах головного гравця – колишнього міського голови Миколи Федорука. Як кажуть: дорогу молодим. На заміну Миколі Трохимовичу «Батьківщина» підібрала керівника її фракції в Чернівецькій міській раді Олексія Каспрука. Син міфологізованого, але багатьма вже забутого радянського мера Чернівців Павла Каспр...
Читати далі →

Нові казки старого міста

Щойно наближаються будь-які вибори – як у публічному просторі одразу нізвідки виринають давно забуті політики, громадські діячі, а поряд з ними все частіше – нові партійні бренди, об’єднання і громадські організації. Найпопулярніша тенденція останнього року – громадські рухи. Сезон «весна-літо». Відколи політтехнологи почали доносити своїм клієнтам думку, що жодні партії в пересічних громадян довіри більше не викликають і будь-яка партійність спрацьовує як антиреклама – метикуваті ділки почали г...
Читати далі →

Політичні міфи Рідного міста (ч. 2)

У контексті протистояння всередині Партії регіонів «Рідне місто» починає відігравати дедалі вагомішу роль – і з часом, вірогідно, набуде цілком самостійного статусу. Інцидент навколо мережі «Єврошоп», пов’язаної з близьким до громадської ініціативи Сергія Осачука депутатом Степаном Ленігевичем, засвідчує, що конфлікт інтересів зайшов уже надто далеко, аби зберігати одночасно красу фасаду і міцність політичних рядів. І хоча голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв у скандально відомій відповіді Пет...
Читати далі →

Політичні міфи Рідного міста (ч. 1)

З легкої руки шеф-редактора газети «Час» Петра Кобевка останній місяць чернівецька громадськість жваво обговорює тему протистояння т.зв. «первинних» та «вторинних регіоналів», а також неясних, але відчутних підкилимних розколів, які пролягли між Ратушою і Будинком із левами. Вдруге за останній рік була піднята тема «смотрящих» і їхніх політичних креатур – і тепер уже в новому амплуа згадали громадську ініціативу «Рідне місто». Попри те, туману в цих питаннях так багато, що сам предмет дедалі біл...
Читати далі →

Обличчя націоналізму: автономні рухи

Широкого розголосу у Львові у 2012-2013 рр. набув громадський рух «Автономний опір», що поєднує націоналізм з елементами лівих ідеологій (антикапіталізм, синдикалізм). Раніше його неформальним лідером вважався депутат-«свободівець» Юрій Михальчишин, однак після тривалої конфронтації львівські «автономи» перейшли в опозицію до «Свободи», що супроводжувалося численними силовими конфліктами – останніми з яких стали сутички у Львівській ОДА під час подій Евромайдану. При цьому «Автономний опір» є чи...
Читати далі →

Медіа-ретроспектива: Мережеві тенденції

Чи не головною тенденцією 2013 р. у медіа-просторі Буковини стала поляризація як журналістського середовища, так і різночинних напрямів інформаційної роботи, що не обійшлось без гострих конфліктів. Нині ми можемо констатувати, що практично всі інформаційні видання отримали чітку «прописку» на політичній карті регіону, відпрацьовуючи ті чи інші інформаційні кампанії або створюючи необхідний фон для власників/спонсорів/замовників. Це призвело і до того, що медіа-монополізм традиційних Інтернет-ЗМІ...
Читати далі →

Медіа-ретроспектива: Карта віртуальних ЗМІ

Чи найбільших змін у 2013 р. зазнали буковинські мережеві ЗМІ. Вперше за багато років у політичній журналістиці було порушено монополію «BukNews» і «БукІнфо», дотепер найвпливовіших регіональних видань у цій ніші. На тлі інформаційної війни між умовно «опозиційними» та умовно «провладними» групами виділились нові проекти, яким, судячи з усього, суджене впевнене зростання у році 2014-му. Створений незадовго до виборів 2012 р., Інтернет-сайт «Місто Ч» (micto.cz) під редакцією Анни Глібки, попри...
Читати далі →

Проклинаю

Сашко Капиніс… Сходи перед Українським домом 2012, голодування… на захист мови… Сьогодні загинув… тобто вже вчора… Куля в голову… Рука не повертається писати «вічная пам'ять», хочеться помилитися… так хочеться помилитися... Проклинаю свій страх. Коли не ставало духу йти і казати правду. Бачила… а не казала. Хотіла йти і не йшла... Проклинаю свою невпевненість. Проклинаю своє невір'я. Проклинаю своє невміння ЖИТИ. Проклинаю Володимира Путіна. Як втілення принципу на-силля. Проклинаю...
Читати далі →

Правий сектор. Гол у власні ворота

Ситуація з «Правим сектором» на Буковині (і, напевно, не тільки на Буковині) не настільки романтично-однозначна, як того би хотілось радикально налаштованій частині українських телеглядачів, котрі натхненно вболівали за «війною покришок» на вул. Грушевського в Києві. Те, що привабливий медіа-бренд швидко перетвориться на політичну організацію і розійдеться по регіонах, прогнозували давно. Тож від недавнього часу прапор «Правого сектора» замайорів і на «нашого Грушевського». Свіжий та актуальн...
Читати далі →

Два фашизми. За ціною одного

Ні з того, ні з сього злободенним у нас став фашизм. Хто його робить злободенним сьогодні? Петро Кобевко, 14 травня 2013 Справа Артема Маловажного стала своєрідним «лакмусовим папірцем» і для буковинської опозиції, і для близьких до неї засобів масової інформації. Як ми і прогнозували раніше, влада не упустила нагоди скористатись компрометуючими матеріалами, на протязі останнього року розміщеними в мережі Інтернет самим громадянином Маловажним – і які навіть після гучних скандалів він не ...
Читати далі →