5 жовтня цього року виповнюється 5 років з дня заснування Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини. З цієї нагоди впродовж жовтня–грудня 2013 р. музеєм заплановано ряд заходів. Першим з них буде виставка робіт відомого чернівецького художника Олега Любківського «Місто, що ...
Читати далі →

Попри всі заперечення Святослава Померанцева, «Meridian Czernowitz» – фестиваль мертвих поетів. Кожен наступний рік демонструє це дедалі яскравіше – ще трохи, і хтось-таки посеред зали закричить на весь голос: «А король же голий!» Ніяким чином не хочу образити цим...
Читати далі →

Скоро Чернівці святкуватимуть День міста – чиновники всіх рівнів, політики, в.о. міського голови розпливатимуться в посмішках і промовах про чергові досягнення в поступі до ідеалів «европейськості». Перед 600-літнім ювілеєм ці досягнення вилились не лишень у варварські «рекон...
Читати далі →

(Закінчення. Поч. див. частина 1, частина 2)
– Ви були чернівецькою єврейською асимільованою сім'єю, рідною для якої була німецька мова. Коли Вас привезли в Сибір, як Ви порозумілися з місцевим населенням?   – Безумовно, російської ми не знали. Спілкувалися жестами. Знали ...
Читати далі →

(Продовження. Поч див. частина 1)
– Ваша родина була єдиною, яку забрали вночі з того дому?   – Ні, не єдиною. З нашого будинку забрали ще одну родину. Я була Бартфельд, а то була сім'я моєї подруги Феллер. Їх також забрали. На нещастя, вони потрапили на інше, ніж ми посел...
Читати далі →

Петер Демант, Маргіт Бартфельд-Феллер, Пауль Вексельблатт – усіх цих різних за соціальним походженням, вихованням і життєвими пріоритетами колишніх чернівчан поєднало місце злочину. Злочину, який 70 років тому вчинили особисто проти них трьох сталінський режим і радянська тоталітарна держава. ...
Читати далі →

Парадоксальна українська риса, яку давно відмітив Дмитро Корчинський: українець щиро не вірить у себе. А ще більше не вірить у сусіда. За чим жодне індивідуально-колективне починання не отримує належних оплесків, але отримує все інше — в колеса і не тільки. Для когось могло би бути дивним, що найбільше про Czernowitz і поезію Czernowitz можна почути де завгодно, окрім самих Czernowitz. Схоже, культурний міф міста потрібний тільки ностальгуючому закордонню, тоді як на залишках руїн не знаходиться...
Читати далі →

Обговорюючи на телепрограмі «Толока» тему міської культури та еволюції міфу про Czernowitz, тільки підтвердив враження, що Чернівці — маргінальне місто. Перманентна окраїна Австро-Угорщини, Румунії, Радянського Союзу, незалежної України. Любима містечковою інтелігенцією полікультурність Чернівців є ніщо інше, як сходження задвірків. Непривабливий «внутрішній дворик», яких так багато в старому місті — де під обривки фраз і фальшиві звуки сушать білизну, нагромаджують мотлох і періодично виливають...
Читати далі →