Дурниці

Перечепилась ногою за порожню пляшку пива - яка трагедія. Треба ж потім хвилин зо двадцять іти й лаятись у думках, аля "яка у нас погана влада, зовсім не думає про чистоту міста...і.т.д.і.т.п." Потім думки перескакують з однієї звивини мозку на іншу. В уяві народжуються модні сукні, аксесуари, в...
Читати далі →

Нас перемогли брудні і п'яні москалі...

Доброго дня, шановний І.Ф., та і вся Східна Україно! І.Ф., Ви дуже болісно відреагували на мою фразу: "В 1939 і 1944 нас перемогли брудні і п'яні москалі, бо вони мали те, чого не мали ми: вони хотіли жити!" Власне, Ви відреагували на "брудні і п'яні", з місця ототожнивши себе з ними, та обуривши...
Читати далі →

Смерть як феномен

Сьогодні померла моя собака. П*ята за моє життя. Собаки не живуть довго. На сусідній вулиці гніздиться ворон. Кажуть, вони живуть 300 років. Може я п*ята за його життя? ЩО таке смерть? ЩО таке життя? Сусідка навпроти. Бомж алкоголік: "Я б її убив. Скинув би з балкона, отак, униз головою..." - А...
Читати далі →

Відпускаю затиснене Сонце

Відпускаю затиснене Сонце. Господи... скільки сил, щоб виконати оте: не любити!!! 
ніколи і ніяк, нікого і ніде... 
не любити... 
не  
не  
не... 
Бог рида ридма 
нє... 
Бог не рида... 
проривається крізь мен...
Читати далі →

Якої вершини вам достатньо?

Якої вершини вам достатньо?
Чи взагалі ви йдете (йти=жити у моїй інтерпретації) до вершини чи просто так йдете навмання, не замислюючись над тим, куди, як і навіщо?
До якої вершини?
Як швидко?
Взагалі - як? Чи складені стратегічні плани?
Навіщо?
Яке значення це має для ...
Читати далі →

Вибори, обласна рада, початок початку

Шафа таки впала мені на голову: ІДУ в депутати??? 

ІДУ. 
Довго думала: нащо вона мені? 
Пропозицій отримала 2,5. Отак саме дві з половиною. Довго оповідати, чого половина. Пусте.  
То треба їм, щоб я йшла в депутати чи мені? 
42 місце в списку ...
Читати далі →

А ти все ще думаєш, що тобі не щастить в житті?

"А жизнь продолжается..знаешь, я раньше боялась представлять что моя Мама умрет. Я катастрофически этого боялась. Но потом перестала. Подросла и перестала. Я думала что это случится когда у меня дети будут..и вот однажды - мне звонит 2родная сестра и говорит...говорит что..Мама моя умерла...я думала...
Читати далі →

Казка про бабу Параску і не тільки...

Галиця бабі Парасці з Криворівні присвячую Баба Параска була стара, як світ, і вже сама не пам’ятала скільки їй літ. Вона сиділа на ґанку своєї, такої ж давньої дерев’яної хати і курила. Баба любила курити. До тютюну додавала тільки їй відомі карпатські трави і милувалася димом, як за...
Читати далі →

Життя

Сьогодні вранці прокинувся, й подивився у вікно яка в нас гарна природа й що нам українцям крім цього потрібно для життя, на це питання потрібно шукати відповідь. А чи я зможу сам знайти її, що ж нам потрібно щоб бути щасливими та заможними, не жити за принцимом хвилиної меркантильності, а планувати ще й майбутнє....
Читати далі →

Про "нам своє робить"

У приватній розмові у певному контексті сьогодні ця фраза була доречною. І от тепер кілька думок з приводу (бо без приводу регламент не дозволяє:).
Кожна людина має займатися своєю справою. Коротко і ясно як для роботи. А от для душі… Найдивовижніші люди — ті, хто здатний віддаватися справі от так просто, «для себе». Найкращі, найцікавіші. Їм не стати «Планктонінами Іванівнами Петровими-Сидоровими» (як я собі часом здаюся), їм не загрожує згоріти на роботі від надлишку менеджеризму і телефонних дзвінків. Вони не живуть у пластиковій вагонці, навіть якщо оточуючим так здається.
Читати далі →