***

Блоґ: Александра Галяс
Як повернути назад?  Як сісти на інший потяг? Я хочу відчувати твій погляд без барикад та блокад! Як не спинитись на півшляху? Як пережити цей грудень? Все навколо — суцільна студінь. Як забути годину лиху? Як стати в твоєму житті  хоч одним календарним днем? Щоб одразу мій хід конем, а твій хід — в моєму серцебитті. Загоряться думок пелюстки прозорі і так хочеться стати в’язкіше. Лише моментом і нітрішки не більше, аніж краплею в твоєму морі.  ...
Читати далі →

Мені сказати хочеться про нього

Блоґ: Іванна Вишневська
Мені сказати хочеться про нього
Про те, що криється в його німій душі
Немає в ній нічого показного
Але так багато рідного мені

Читати далі →

Музика душ

Блоґ: Іванна Вишневська
Зливаються душі під музику струн 
Бринить серце відганяючи сотні дум 
Танець небесний летить над всіма 
Він, немов жезл, між вами двома 

Читати далі →

Білоруська поетеса Кацярына Массэ

Блоґ: Кирило Поліщук
Вашій увазі представлємо вірші молодої білоруської петеси Кацярыны Массэ. Народилася 19.02.1997 у Мінську. Закінчила мінську середню школу № 73 і вступила до МДЛУ. У 2012 році у видавництві «Чатыры чвэрці» був виданий перший збірник віршів «Ллється світло у моє вікно». У 2015 році у цьому ж видавництві другий збірник «Двійковий код». У 2015 була прийнята до Спілки письменників Білорусі. З 2011 по 2015 роки брала участь та ставала лауреатом численних білоруських та міжнародних конкурсів. Твори п...
Читати далі →

Балада про забитих овець

Блоґ: Микола Гуцуляк
У новому номері «Буковинського журналу» (№4, 2015) з’явилися нові переклади віршів видатного хорватського поета Драґутіна Тадіяновича (1905-2007), котрі виконав блискучий чернівецький перекладач Валерій Лавренов. Це вже не вперше наш земляк звертається до творчості хорватського митця (попередня добірка перекладів була опублікована у цьому ж часописі 13 років тому (№1-2, 2002)). Серед інших відомих мені перекладів Тадіяновича українською мовою – переклади Дмитра Павличка (журнал «Всесвіт», 1996, ...
Читати далі →

Брехунам

Блоґ: Наталіна Губко
Брехун і ти, якщо кричиш — " нема любові!", Хоч всі довкола і так вже брехуни, Всі недоступні й такі всі гонорові Черпають посмішки з душевної казни… Ціна словам про щастя, коли важко, Мізерна, та і водночас їм нема ціни, Бо серце так тріпоче як у клітці пташка… Не видавай себе, не прогинай спини! Любов тебе в петлі своїй задушить, Та так приємно, що увійдеш у смак, У грудях все розірве і осушить Ще гірше від тих лютих вовкулак… Нащо тобі у чомусь признаватись? Аби і...
Читати далі →

тиша

Блоґ: Богдана Попович
тиша. ти спиш, але де ти ночуєш сьогодні? розкуйовджене ліжко. ці правила надто тісні. ми ще близькі, але небо вмиває долоні і розтинає нас навпіл фіранкою з білих снів де ти? і хто вимикатиме тут світло? це — алергія. і спрага. і данина тобі вечір. (прийшло) відчиняю канал сусідній медіатори-птахи ковзають струни стовбів правда. ти спиш. але де ти ночуєш завтра? в цих заплаканих стінах зворушений захлип затерп молоко світанкове від ніжності сонця рідне, а всередин...
Читати далі →