Темрява всередині нас

попередня частина: http://o-german.vkursi.com/4309.html Нудьга    Жити виключно сьогоднішнім днем вдається не кожному, та цей хлопець був справжнім асом у цьому. Далі, ніж до вечора він ніколи нічого не планував, та й не вважав за потрібне. Йому було 29 років і працював зараз третій рік у психіатричній лікарні лікарем на півставки. Заробітної плати вистачало лише на найнеобхідніше і з часом ставало дедалі сутужніше. Можливо, проблемою тому був алкоголь, який останнім часом став невід’ємною...
Читати далі →

Темрява всередині нас

Частина I Глава 1 Крик і плач   Цей безкінечно довгий коридор із безліччю дверей, стоячи перед якими, розумієш власну нікчемність і безвихідь ситуації, в яку потрапив. Вони просто величезні і всі без ручок. Ріже очі яскраве світло з ламп денного освітлення. За одними із таких дверей чути не...
Читати далі →

Котенята

Наша Муся тієї ночі народила аж вісім крихітних котенят. Коли ми знайшли її, вона жалібно поглянула у наші очі, ніби попросила: “Допоможіть!”

Тоді ти перша угледіла їх – маленьких і вологих.

Вони ще сліпі та, мабуть, не уміють “м’явкати”.<...
Читати далі →

Народження через смерть

… І так ми рухаємось до кінця. Під нашими ногами вже не земля, а пісок. В наших жилах не кров, а вода…  Ми ідемо у світ, який хтось називає – ЖИТТЯм. Наше місце не під сонцем і місяцем, та, хоча біля наших ніг лежать хмари, ми нездіймаємось на них… Нам цього не треба....
Читати далі →

Ущербный человек

Я чувствую себя ущербным человеком, ущербным - для всех. Я хотел бы убежать от людей куда-то в лес и жить там, - да! именно так, - жить в лесу, в доме без света и отопления. Не курить этих дешевых сигарет. Вообщем забросить все: жить примитивно. Питаться тем что дает природа. Ходить босиком, в стар...
Читати далі →

Інше (Янгол зі сторони)

• (сон)



1. Янгол зі сторони.



2. Янгол на човні плив зі сторони затоки.
Вечоріло.
Небо наливалось прохолодою ночі.
Озеро мовчало.

Дві лопасті янгольських крил закривало все його крихітне тільце. Легкий прохолодний вітер...
Читати далі →

Самогон

Це було схоже на ритуал. Дід чекав цього майже тиждень.

Він діставав з сараю холодник і ставив його на стілець. Мене завжди дивувала його структура. То була каструля на двадцять літрів води. Без дна. Замість нього цементна заливка. Потім трубка закручена мов пружина.

Дід брав ...
Читати далі →

Вдома

1.

[я заплющу очі, щоб уявити те, як повертатимуть додому. відчуваючи потоки вітру, і, прохолодну землю, я зроблю крок босими ногами, по осінній зволоженій (пожовклій) траві, щоб не поспішаючи зануритись у мряку листопада і зникнути так, як зникали ми тоді… коли були дітьми]
<...
Читати далі →

Чорт (x/1.)

Майор зайшов у кімнату і щось сказав, що саме я не пам’ятаю, але мені вже тоді стало зрозуміло: потрібно йти. Швидко встав із ліжка, одягнувся і ми вийшли. «Ліфт не працює». Спускалися сходами. «Шо там?» - питав я. Грішка: потім побачиш! Через кілька хвилин ми стояли на...
Читати далі →

Мої світи (Прозові роздуми)

Сиджу за столом перед комп'ютером, поряд філіжанка кави, в сусідній кімнаті балакає телевізор і спить кіт. Я оглядаю в інтернеті новини, новинки, повідомлення, фото, коментарі. Сонце, яке зійшло ще о 05:42, намагається пробитися до мого столу, до моєї кімнати через сусідній дах, але дах неприступний...
Читати далі →