Читаючи такий маразм розумієш, що ні фіга, Радянський союз не зник з карти світу, він лише трансформувався, а стіни лишились ті ж самі, створили свою альтернативну, а по суті плагіативну Заходу культуру і тільки прикриваєтесь, що унікальні, прикриваєтесь брехливими моральними та духовними цінностями: зажерливі попи на крузерах, тупі і боягузливі бюрократи, які в прислужниках в маразматичного царька. Коли у вас кричать про наш фашизм, на українських кордонах ловлять російських козачків зі свастик...
Читати далі →

Виборча кампанія 2014 р. дещо несхожа на всі попередні мерські перегони – напевно, цього разу ми, як ніколи раніше, є свідками нехай і поверхової та короткочасної, але боротьби ідей. А не облич, як це найчастіше було в минулому. Наближаючись до фінішу, сьогодні вже можна підводити і підсумки стосовно стилю і змістовного наповнення, які далеко не завжди можна було спрогнозувати наперед. Можливо, найцікавіша риса кампанії Віталія Михайлішина – її підкреслена публічність. Кандидат демонструє гот...
Читати далі →

Якщо зовнішній периметр 30-кілометрової зони відчуження повністю чи частково через декілька десятиліть або через сторіччя може повернутись до господарського використання, то 10-кілометрова зона навколо Прип’яті і ЧАЕС не очиститься фактично ніколи. Періоди напіврозпаду радіоактивних ізотопів, якими забруднена ця територія – тисячі років. Ланцюги розпаду довші за ланцюги життя. При цьому відходи з території дівати нікуди – за майже 30 років, що минули з часу аварії на Чорнобильській АЕС, тут так ...
Читати далі →

Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 р. для більшості сучасників є майже забутою подією. Раз на рік про неї згадують і забувають – офіційно, урочисто, по плану. На який мало що впливає – навіть нові техногенні катастрофи. Та відносна байдужість, з якою в Україні зустріли аварію на японській АЕС «Фукусіма-1» у 2011 р., напевно, багато в чому нагадувала той спокій, з яким світова громадськість сприйняла аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Здається, що це відчуття походить від відст...
Читати далі →

Мельчает матушка Русь, мельчает. Каких-то двести лет назад её царь был жандармом Европы. Пятьдесят лет назад её царь был надзирателем в социалистическом лагере. Нынешний её царь старается властвовать хоть над бывшим Союзом. А не получается. Некоторые из бывших союзных республик уже и в НАТО вступили. Тут Украину удержать дело принципа. Какой же я великий, если даже Украину не удержал. Но мельчает Русь не только потому, что хиреет её способность «держать и не пущать». Раньше в России были ли...
Читати далі →

Друкував якось на Таймс, але тим не менш. На відміну від журналістів теперішніх, для яких статус і серйозний вираз облич, здаються важливими атрибутами, журналісти довоєнного періоду у Чернівцях особливо не дбали, ані про одне, ані про інше. Замість підписів, на кшталт: заслужений журналіст, або член спілки, або лауреат премії і т.д., вони ставили під своїми статтями жартівливі прізвиська: Бруд, Багно, Его, Дотепник (Гостряк), Гравець тощо. Ця відсутність претензій подобається. Ці дотепник...
Читати далі →

Ще в радянському суспільстві існував тип "віруючих" людей. Які щиро вірили в те, що рай на землі існує. І через зовсім короткий проміжок часу він настане. Настане як безапеляційний і неминучий історичний період. Для його настання робити нічого не потрібно, а як настане то й поготів. Все у всіх буде ...
Читати далі →

вони складали все у ящики і виносили на горище. говорили щось про не потрібність і пустоту, яку немає чим заповнити.Батько і син. 67 і 25.  насправді, можна було все спалити. щоби його взагалі не було. просто спалити. але шкода. стільки часу було затрачено на все.  часом здається, ...
Читати далі →

Хіба що лінивий останній місяць не висловлювався на тему майбутнього чи його відсутності у футбольного клубу «Буковина», який втратив фінансування і нині перебуває на межі банкрутства і цілковитого зникнення зі спортивної карти України. Проте за шквалом емоцій, байдужістю і непрактичними...
Читати далі →

Відгомоніли фанфари 24 серпня, свято завершилось, сповнені рожевими мріями, ми у двадцять третій раз повернулись обличчям до реальності. В інтерв’ю телеканалу ТВА напередодні Дня Незалежності мені вже довелось нагадати тезу, що українська незалежність і за суттю, і за формою є металобрухтом. Т...
Читати далі →