Коли холодно Кутаєшся в теплі пальта чи куртки Ховаєшся від світу в собі В своїй глибині
А коли розумієш що не досить глибоко Не досить тепло Тікаєш навіть від себе Від власного безсилля Куди податися Якщо немає місця навіть в собі? ©centipede
Читати далі →

Я дякую тобі, що був моїм. Хоч трішечки, хоч на півкрони, Що в почутті ще юнім, боязкім Тримав в своїх мої долоні. Я дякую за те, що цілував Заплакане обличчя на прощання, За те, що палко обіцяв: «Завжди любитиму, кохана». Я дякую, що так і не зумів Забракло запалу чи часу, Але...
Читати далі →

Я знову запалю цигарку, Останню як завше бува… Сьогодні журблю до світанку, Шукаю потрібні слова. Від диму їдких поцілунків На хвильку закрутиться світ... Без наших сценічних лаштунків Ми кожен в собі – моноліт. Холодний, суцільний і сірий, Самотній в пустелі життя. Оазиси в ...
Читати далі →

Так багато речей,які хочеться забути Чи памятати назавжди…. Я ще не вирішила Так хочеться вірити, що то було лиш набуте, Така собі звичка, яку навіть зараз перебороти несила. Я б співала тобі серенади під вікнами і поїхала б за тобою на край світу як ти й хотів, Але за нашами псев...
Читати далі →

У Чернівцях продемонструють стрічку "Поза Євро" - кіноальманах – результат колективної роботи молодіжної творчої лабораторії. Його ідею, напевне, можна визначити як спробу уособлення натовпу. Здатність побачити, виокремити людське обличчя з юрби, що здається безликою, згуртованою на спор...
Читати далі →

"Поле - порожнє, ніби зсередини я - і краю в ньому немає, ідеш і губишся. Не спинить ніхто - впливай, вбігай своїми схлипуваннями, тікай, ніби в обійми когось мудрого і набагато старшого - тікай. Поле - так сіро і сиро - а натягнене павутиння - чи то нитки - Бог його святий знає - обплутали т...
Читати далі →

Були часи, колись давно
Коли крім сонця був лиш Бог
Тоді з'явились на Землі
Архангели і ангели
Та не вони одні
З'явились люди
Грішні, себелюбні, злі
Та Бог любив їх більше ніж синів своїх
Не як архангелів із неба,
А як щось вище них
І був один арханг...
Читати далі →

Коли зв'язку немає
Та нитка, що єднає
Всіх людей
Стає міцнішою ніж смерть
З її червоними очима,
Яка веде розмову з Богом
Про людей
Про їх життя, та те, що буде потім
Кого й куди забрати
Чи в Рай, чи в Пекло, чи може в нікуди
Ось ця невизначеність є Читати далі →

На трасі між Чернівцями та Заліщиками розташоване гарне містечко Кіцмань, яке славиться своїми виходцями на усю Україну та за її межами. Тут обок траси стоїть неприглядний будинок з стародавньою історією, тепер він потребує ремонту але відкрив двері попадаєш у світ чарівної краси - краси мистецтва....
Читати далі →

Місто дихає холодом 
світлі вулиці темряви 
серце вмирає з голоду 
тіло голого дерева 

тиша знайома мелодія 
голос розпачливий крик 
на щастя невдала пародія 
страх просто зник 

кислота роз'їдає очі 
Читати далі →