Родина

Это историю мне случайно рассказал как-то один старый знаменитый черновчанин. Не мне одному, там было еще несколько человек, которые его не знали. И хотя он был знаменит когда-то в Черновцах, не знал его тогда и я. Мы были случайными попутчиками и слушателями. Дело было в конце девяностых. Какой-то семинар, полупустой ресторан, и вдруг оказывается, что все умеют улыбаться, все умеют травить анекдоты, но мало кто умеет красиво рассказывать. А у старика получалось именно красиво. Рассказал про Фал...
Читати далі →

Моня і Настя (Наум Гурвіц)

 Ще не так давно у газетах друкували невеличкі замальовки, нариси, фельйєтони. Людям подобалося. До років сімдесятих минулого століття, це був повноцінний газетний жанр. Подекуди він відображав час, емоції, які переповнювали людей, набагато краще, аніж газетні новини. Чесніше… Точніше… Публікую таку замальовку з чернівецької обласної преси 1968 року. По-своєму, це така маленька газетна перлинка. Тоді не були ще у моді містечкові розповіді із єврейським акцентом (що стали модними вже зараз). І це...
Читати далі →

Скнара

Наприкінці вісімдесятих, на початку дев'яностих чернівчани почали відкривати для себе ту чернівецьку спадщину, яка була прихована від них ідеологією. В спадщині тій, зрештою, не було нічого політичного, просто вона нагадувала про людей, які жили тут до 1940 року. І свідчила про те, що вони були нормальними веселими людьми, які жили звичайним життям, не страждали від того, що не будують світле майбутнє. Багато публікацій, які відкривали цю чернівецьку спадщину, інціював тоді Петро Васильович Рихл...
Читати далі →

Чи здатні ми бути вдячними? P. P. S.

   Читайте початок статті.   Українець Олексій Захарченко 23 листопада 2019 року о 18:28 на своїй Facebook-сторінці написав: «Шановний Володимир Зеленський, поясніть будь ласка, навіщо Ви прибрали всі лампадки та квіти, які сьогодні українці поклали до меморіалу пам'яті жертв Голодомору (йдеться про Національний музей Голодомору-геноциду за адресою вул. Лаврська, 3 на Печерську неподалік площі Слави столиці України, а не про Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, розміщен...
Читати далі →

Сползет

Выставил пару дней назад старые рисунки с Центральной площадью. Тогда площадь Рынок. Торговля, фланирование, самолюбование. И как раз шел через площадь и увидел с того же ракурса. И там облачка такие же кучерявые, как на гравюрах. Ну и думается что-то банальное: вроде: о, а небо всегда одинаково, фон жизни тот же. Потом мысль усложняется, почти без моего участия: нет, на самом деле земля еще больше не меняется, она неизменна, как небо, все в ней незыблемо, так крепко закручено, что потрясен, ...
Читати далі →

Курко і Знання України

За днів десять до виборів ГО "Інститут місцевого самоврядування" та Чернівецька обласна організація товариства «Знання України» товариш Курко оприлюднив результат соцопитувань, в яких поставив переможцями своїх політичних друзів по 201 та 204 округу. «Помилився» він настільки, що це мало б стати соціологічним анекдотом. Хоч у книгу Гіннеса. Хоча, звісно, він не помилився, а просто цинічно згвалтував неповнолітню істину. Мене цікавить, наскільки це треба вертіти на одному місці реальніс...
Читати далі →

Занепадуть чи відродяться Чернівці?

                                                           Славетна історія Чернівців    Ще з часів бургомістра Кохановського (1866-1874 та 1887-1905 роки) Чернівці були центром ділової активності Буковини. Міжнародним транспортним вузлом. Містом із власною продовольчою біржою.       Це було європейське місто, в якому вирувала економічна активність, процвітало підприємництво, було створено каналізаційну та водогінну системи. Крім цього, була здана в експлуатацію перша електростанція, по місту по...
Читати далі →

Грати у Селінджера. Ігор Чеховський

На переході з часів радянських у часи незалежності, на початку дев'яностих, Ігор Чеховський, який потім став відомим істориком, а тоді активно займався журналістикою, написав оповідання, в якому пародіював оповідання Селінджера "І твої губи і очі зелені..." Свій варіант Ігор назвав «Твої очі сині-сині...» Суть оповідання у постійному наростанні нудоти від життя, фальшивих стосунків. Чомусь мені здалося, що Чеховський недаремно згадав про це оповідання саме у ті часи. Недаремно зробив т...
Читати далі →

Лекція Бориса Руснака про технології виборчих фальсифікацій

У понеділок, 18 березня 2019 р., о 19:00 у Чернівцях у рамках Школи активного громадянина в Буковинському медіа-центрі «Belle Vue» (вул. О. Кобилянської, 2, 2 поверх) з відкритою лекцією «Технології виборчих фальсифікацій» виступить експерт з виборчого права Борис Руснак. Організатор: Громадська організація «Буковинський центр» за сприяння Посольства Австрії в Україні. Що таке «сітки» і для чого владі адміністративний ресурс під час виборчих кампаній? За якими технологіями підкуповують виборц...
Читати далі →

Хто не звітує громадськості, той звітує прокуратурі

Є таке старовинне правило для посадовця)) «хто не звітує громадськості, той звітує прокуратурі». Робота Тресту зеленого господарства тривалий час втомлює городян своєю простотою: зрубати собі на кишеню, а далі трава — не рости. Чому б ні? Якщо звітувати не треба. І звітів не вимагають. Чернівчани дивилися, як вся ця їх зеленина поступово зникає. Звісно, хтось з цього може побудувати будиночок, хтось — просто бухнути. Але задовлення від того всім іншим — невелике. Нарешті, коли працівники Трес...
Читати далі →