Вчора після захоплюючої циркової програми спішили в метро. Чому спішили сама не знаю. Так за київським ритмом. Вихідний, не вихідний все одно біжимо. Легка атлетика мала б завершитися швидким поверненням додому. Але в підсумку, у натовпі в мене вкрали телефон. Спочатку подумала, що загубила. Але на ...
Читати далі →

В старом купе праздник. На столе куда-то едет фиолетовый гиацинт. Гибридный такой, в полиэтиленовой обертке, на тоненькой ножке. Но пахнет по-королевски. Везут его кому-то в подарок. Разговорившись, узнаю, что в Москву. Миссия цветка проста – порадовать девушку. Именно для нее, мужчина с Черно...
Читати далі →

Наші руки миє одна вода, що тече ржавими протоками. Але залишається чистою, як ті душі, що мучаться в Чистилищі, але рятуються Раєм. Мило легко ковзає пальцями, долонями і змиває бруд. Рука торкається руки. Мильні бульбашки розбиваються об стінки умивальника. А мої руки вмивають твої музичні пальці,...
Читати далі →

Колись я вела щоденники. Розпочалося це в той час, коли в коси вплітала бантики, висмикувала брови до посиніння, носила міні, високі каблуки, золоті прикраси і висвітлювала волосся до рудого відтінку. Тоді я записувала кожен день до дрібниць. Фіксувалися сентименти, почуття, колір губної помади, кіл...
Читати далі →

Я надсилаю тобі порожнього листа, з маркою на чолі, підписом на руці і з мозилями на ногах... Всередині – пустота, як і назва твого щоденного життя. Конверт народився у найкращій друкарні, з дорогого паперу і тривалий час лежав на дорогій дубовій полиці. Його ціна була високою, тому він, так і...
Читати далі →

Я не любила тролейбус ще з дитинства. І ніколи це не приховувала. Ніколи не говорила йому компліментів, ніколи не захоплювалася, ніколи щиро не тулилася щокою до скляних, замуцьканих вікон-очей. Мені було байдуже про що він думає, куди дивиться і скільки кальцію в його рогах. Важливіше було підняти ...
Читати далі →

Говорити про релігію, священиків і церкву більшість із нас не любить. Справа вже надто особиста, і часто при якійсь релігійній дискусії є ризик втратити опонента своїх поглядів. Щоправда, є священики, які поза примітивними поглядами і стереотипами. До таких належить і отець  Віктор Фролов. Він ...
Читати далі →

Побачивши літак, що пролітав над головою, маршрутка подумала, що вона теж колись полетить. Колись у неї виростуть крила і вона не буде спотикатися об диряві дороги, не буде чекати поки на світлофорі засвітиться зелений. Вона буде летіти над Чернівцями, навіть на Червоний, бо з висоти польоту не бачи...
Читати далі →

«Серце — внутрішній м'язовий орган кровоносної системи, який закачує кров в артеріальну систему і забезпечує її повернення по венах. У деяких плазунів (наприклад, крокодили), птахів, ссавців і людини серце — порожнистий орган, що складається з 4 камер: праве передсердя і ліве перед...
Читати далі →

Наш мир как сатана прекрасен У каждого есть собственность в запасе Каждый создает из  себя идеал Смотрит в зеркало и забывает, как лгал   Наш мир – ангел темнокрылый Душа его не знает свет Ты смотришь на него так мило Не спрашивая, сколько от роду лет   Наша жизнь бума...
Читати далі →