Біле слоненя

Ще коли я Карпати пізнавав лише по фото у мережі інтернет, на очі мені потрапила фотографія обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський (ПІЧ). Обліплена важкою сніжно-крижаною ковдрою, вона нагадувала величезного білого слона. Власне «Білий слон» і є другою, неофіційною назвою обсерваторії. Тоді, мрії туди потрапити, здавались чимось нереальним і нездійсненним… Пройшло 4 роки. Вперше на ПІЧ я піднявся в листопаді минулого року, тепер же ми з компанією вирішили навідатись у гості до білого слон...
Читати далі →

Карпатське побачення

Цього року мені щастило бачити твої очі як ніколи часто. Востаннє так було мабуть ще в шкільно-студентські часи, коли ми щодня до ранку на березі річки втілювали у життя таке шалено-солодке та водночас терпке гасло «sex, wine and Rock-n-roll». Ще за кілька хвилин до твоєї появи, я відчуваю на губах запах свіжих парфумів, що, випереджаючи тебе, приніс вітер. Ароматична суміш смерекових голок, ісландського моху та свіжого снігу, пульсуючи на вигині твоєї шиї заповнюють простір. Сьогодні ти при...
Читати далі →

На Соколине око крізь Смугарські водоспади

Якось за поїздками в гори Франківської та Закарпатської областей, несправедливо оминаю увагою рідні буковинські горбічки. І справа не в тому, що вони чимось гірше, просто питання логістики, коли в тебе на похід усього два вихідних дні, виходить на перше місце. Щоб побільше походити горами маршрут обираю з зручним добиранням. А пхатись компанією в маршрутці з великим наплічниками те ще задоволення. Та все ж цього року вирішив приділити більше уваги горам Чернівецької області і розпочав свої подо...
Читати далі →

Вікна життя

Чи дивились ви у вікно свого життя? Що ви бачили? Може неперевершений засніжений Чивчин, майже на кордоні України, з блакитним небом і гарними хмаринками над ним? Можливо сіре небо, з першими погрозами непогоди і розмиті гори крізь заводський брак викривленого скла? Чи непрохідний ліс після буревію з уламками сухих дерев, що доля вперто кидає під ноги? А може замість скла у вашому вікні сіра, брудна, пошарпана вітрами плівка, і ви нічого не бачите окрім приглушеного світла, що лиш створює ілюз...
Читати далі →

Зимова казка Під Берди

У зв’язку з отриманим обмороженням напередодні Нового року, мені рівно на місяць довелось забути про гори. Та тепер палець відновився, хоча уваги до себе він тепер потребує в рази більше, тож і обережність тепер на першому місті. Тому маршрут був обраний із зимової класики, — Вороненко-гора Під Берда-Ворохта. Він відрізняється незначною складністю і чудовими зимовими краєвидами. Загалом цей маршрут прекрасний в будь-яку пору року, і мої весняні походеньки тут теж подарували мені багато чудових с...
Читати далі →

Крижаний король карпатських водоспадів

Влітку я вперше познайомився з найвищим водоспадом Карпат, що розташований неподалік кордону з Румунією у Мармароському масиві. Тоді ми дуже поспішали тому насолодитись вдосталь його красою нам не вдалось. Я пообіцяв будь що повернутись до нього наступного року, але пощастило це зробити в останній день цього, через те, що ми змінили наш маршрут на його користь. 31 грудня дорогою до полонини Лисича, де ми мали зустрічати Новий рік, ми завітали у гості до  26-метрового Ялинського крижаного велет...
Читати далі →

Зимовий bograch-party (matrac style)

Вдосталь відсвяткувавши міжнародний день гір окремими компаніями, настав час збиратись усім разом. Цього разу місцем проведення «bograch-party» став туристичний притулок «Перелісок», що в 6 кілометрах підйому від села Білин. Від початку вже було відомо, що цей збір форумчан з сайту travel.org.uа, буде дещо нестандартним і матрацним, адже у таких умовах (електрика, тепло, приміщення, столова, вода, туалети, душ) святкувати ще не доводилось. Але, як говорять, не місце красить людину… Після вечір...
Читати далі →

Міжнародний день гір. Полонина Гропа

З 2003 року, завдяки  Генеральній Асамблеї ООН, в календарі з’явилось нове свято – Міжнародний день гір, яке тепер відзначається щорічно 11 грудня. А відповідно з’явився ще один привід зустрітись з друзями по стежці і посмакувати угорської зупки. Та оскільки сам бограч вирішено було варити на вихідних, бажаючі і ті які мали можливість святкувати безпосередньо у четвер 11 грудня, зібрались раніше. Я виїжджав як завжди ранковим дизелем до Коломиї. Наявність наплічника у потязі, та ще й у свято, а...
Читати далі →

Монстри у дзеркалах

На цих фото Михайло Булгаков та його ворог Віктор Шкловський. Ці люди, очевидно, вперше зустрілися у Чернівцях. А продовжили своє неприємне знайомство у Києві. У романі Булгакова «Біла гвардія» є такий собі персонаж: поет, предтеча антихріста, людиноподібний монстр, диверсант, агент впливу, революційний провокатор Шполянський. Прообразом Шполянського був геній філології (він ним став пізніше) Віктор Шкловський, це загальновідомий факт у літературознавстві. У романі Булгаков прямо натякає, що в...
Читати далі →

Сім двотисячників Карпат (День 3-4)

Ранок третього дня подарував ідеальну погоду і ні тіні вже минулої застуди. Попереду виднівся Туркул (1933), по схилу якого скочувався вже майже прозорий місяць. На цій горі я також ніколи не був, бо вона завжди проходиться траверсом. Ми снідаємо на березі самого «попсового» озера України – Несамовите. Йому мабуть образливо, що воно настільки легкодоступне і купа «матрацних» туристів щодня до нього приходить і засмічує берег пляшками, банками та іншим сміттям. Та нічого не поробиш, у майбутніх ...
Читати далі →