Вечір в опері: тріумф високого духу

1 грудня в галицькій столиці відбулась подія, на яку інтуїтивно ми всі давно чекали. Ми знали. Ми не прогадали. Камерний сольний концерт «КОМУ ВНИZ» у стінах Львівської опери на честь висування гурту на здобуття Національної премії ім. Тараса Шевченка. Це той випадок, коли три великих імені пересіклись невипадково. Шевченко під пером «КОМУ ВНИZ», «КОМУ ВНИZ» під струнами Горголевського — спіральне переплетення стихій у вихорі українського бароко. Тріумвірат краси як тріумф високого духу. Вист...
Читати далі →

ти зновупишеш. Це твоє ім'я

Якщо не охоплювати зором контингент зі жлобсьих баб та бикуватих мужиків — можна, в основному, виділити одне — кожен із тих, хто не має стосунку до вищесказаної компанії, щоосені говорить щось подібне: осінь… в ній виникає стільки думок… і хочеться щось… а що то? Романтики? Я знаю це. Я відчуваю із кожною новою осінню щось подібне. Бажання до писання різного роду нотаток та віршів. Хочеться окреслити це тепло десь, хочеться хоч десь його створити, або хоч десь його відтворити. У осені дійсно дуж...
Читати далі →

Бандера і котики: "Cat Cafe" у Львові

11 світлин
image
«Він шалено живучий, цей Львів, недаремно ж він з родини котячих...»
Ю. Андрухович 

Сьогодні зранку приїхала зі Львова і цілий день мріяла написати вже нарешті вам, які чудеса я там бачила. Ми прибули з самого ранку, щоб потрапити на Форум Видавців, і вирушили в центр поснідати. Звісно ж, заблукали. Взагалі ми увесь день йшли не туди, куди потрібно, і плутали все на світі. Зате на вул.Степана Бандери, 47а знайшли незвичне місце, де можна поснідати, –  «Cat Cafe».

У закладі живе вже дванадцять вихованців: розумних, гарних, вихованих котів. Вони тут – на своїй території, тож і поводяться так, як ввічливі господарі. Лягти на стіл, залізти в сумку, стрибнути на коліна до відвідувачів – звична справа. Як же інакше їм перевірити, хто зайшов до них у гості?

Як і личить справжнім царям, котики тут охайні, чисті і з гарними манерами. Тож ставитися до них потрібно відповідно: можна гладити, обіймати, гратися з ними, але ні в якому разі не ображати. Діткам до 12 років не можна чіпати тварин (заради безпеки й одних, і інших), також не рекомендовано приходити вагітним жінкам, тим, у кого алергія на котів, чи всім, хто їх просто не любить. Котикам не можна солодкого, тож годувати їх теж не варто, хоч їм цього і дуже хочеться. Будьте готові до того, що свою їжу доведеться захищати, часом – від багатьох звірів одразу. Особливі умови і особливі мешканці визначають і меню закладу: напої і обмежений вибір десертів. Порівняно з іншими закладами Львова ціни тут доступні: 25 грн за капучіно, 36 грн за чізкейк.

Персонал привітний, любить клієнтів і любить котів. Взагалі все, що я тут відчула, можна описати одним словом: дуже. Дуже затишно, дуже гарно, дуже зі смаком, дуже мило і дуже м’якенькі. До речі, у приміщенні чисто і приємно пахне, але пильнувати, щоб котик не встромив лапку у ваше капучіно, мусите вже самі. Для тих, хто живе вдома з представниками сімейства котячих, – нічого дивного, а ті, для кого така нахабність незвична, – потерпіть трохи, ви ж в гостях.

Як будете у Львові – зазирніть сюди. Тут – гармонія.

Руслан Козлов – фотограф і власник кави, що постраждала.

Без громадського кандидата

Деякі ідеї втілюються швидше, ніж можна очікувати. Такими темпами років за двадцять половина написаного у 2012-2014 рр. проекту «Образ міста. Ідеї для громадського кандидата» може стати реальністю. Використання відновлених старовинних моделей трамваїв і тролейбусів як туристичних атракцій (спеціальні туристичні маршрути).Новий міський голова повинен ліквідувати міські районні ради (Садгірську, Шевченківську, Першотравневу) як надлишкові бюрократичні надбудови. Всі офіційні функції районних ра...
Читати далі →

Декомунізація шкільних лінійок

Пролинула інетом чутка, що нехороший Садовий заборонив випускні у школах і запропонував замінити їх на відправи у церкві. І почався срач. При цьому всі як один забули, що є такі дві вкрай різні речі, як «урочиста лінійка» і «випускна вечірка». І що першою відають шкільні адміністрації, а другою — батьки випускників. І урочисті лінійки — таки да, не заборонити, але проводити без ЦУ так точно, бо я, ще недавній випускник, просто люто, бєшено хейтив тригодинне сидіння під промовами чинуш з упра...
Читати далі →

Типовий Збараж та нетиповий замок

Отож, розповім про свою мандрівку до цього містечка на Тернопіллі. Збараж не входить до «розкручених» туристичних центрів, принаймні з Кременцем чи Бучачем він, поки що, не рівняється. Можливо, спровокую когось повторити мій досвід і нагрянути сюди з візитом :)Стартував я, не близько — не далеко, зі Львова! До Тернополя зручне сполучення електричками, щоправда їдуть вони зовсім не поспішаючи (близько трьох годин). Зате за вікном — гарні краєвиди. Прибувши до Тернополя доведеться переміститися до...
Читати далі →

Гастрономічний Львів

Днями відвідав Лемберг з футбольною і гастрономічною метою. Футбольна мета була товариська зустріч збірної України з латвійцями, ну а інша частина, спроба охопити якомога більше симпатичних закладів аби посмакувати місцеве пиво і наїдки. Вперше їхав без фотіка, але пару знімків на телефон зробив, тому вибачайте за якість. Враховуючи, що економія має бути економною, загальний вагон, друга полка, рюкзак під голову і всього на всього 40 гривень туди й назад. Ще 50 гривень вартувала перепустка на «...
Читати далі →

Розвідники і Буковина. Ч. 8

                                                      Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6, ч. 7.                                                                                Петро Менжерес, «Аеліта»    Иван Бессмертный. Силуэты разведки. Книга-интервью(Одесса: Астропринт, 2007), с. 158 – 161: «Он – полковник (у відставці – примітка моя) Петр Менжерес, в прошлом разведчик…    – Для нашей разведки очень важной была работа на перспективу. Если мы возьмем, к примеру, человека,...
Читати далі →

Розвідники і Буковина. Ч. 7

                                                       Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6.                                                                                     Рудольф Абель   Павел Судоплатов. Спецоперации. Лубянка и Кремль. 1930 – 1950 годы (Москва: «ОЛМА-ПРЕСС», 1997), с. 160 – 161: «В соответствии с секретным протоколом между Молотовым и Риббентропом СССР не должен был препятствовать немецким гражданам и лицам немецкой национальности, проживавшим на территор...
Читати далі →

Розвідники і Буковина. Ч. 6

                                                            Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5.                                                                                  Єлизавета Зарубіна   Павел Судоплатов. Спецоперации. Лубянка и Кремль. 1930 – 1950 годы (Москва: «ОЛМА-ПРЕСС», 1997), с. 300 – 301: «Лиза Зарубина, жена Василия Зарубина, резидента в США, была выдающейся личностью. Обаятельная и общительная, она легко устанавливала дружеские связи в самых широких кругах. Элег...
Читати далі →