Мої світи (Прозові роздуми)

Сиджу за столом перед комп'ютером, поряд філіжанка кави, в сусідній кімнаті балакає телевізор і спить кіт. Я оглядаю в інтернеті новини, новинки, повідомлення, фото, коментарі. Сонце, яке зійшло ще о 05:42, намагається пробитися до мого столу, до моєї кімнати через сусідній дах, але дах неприступний...
Читати далі →

Роза Вітрів

Не я одна така Сьогодні Плутаю дороги і напрямки вітрів. І так, ніби збився компас Сплутався космос Чи, може ми на полюсі? Північному? Південному? На снігу полуденному Вляглися довгі тіні.   А, може, полюс перемістився до нас?   Ти знаєш, любий,  З тобою хочеться жити, ...
Читати далі →

Світ, як приховане посилання

Останні події у світі якось алюзійно відсилають нас до роздумів про цінності. Такі цінності напевно літають у повітрі, ми дихаємо ними, вони чіпляються за нас іззовні, але інколи невловимо щезають з поля нашого зору, адже вони не мають ані фізичного тіла, ані забарвлення. Це щось абсолютно незрозумі...
Читати далі →