Гумус чи підстилка?

                                                                     Вільний той, хто може не брехати.                                                                                                                                           Альбер Камю.    Прочитав статтю народного депутата України Сергія Лещенка (БПП) «Ми – це гумус» (інтернет-газета «Українська правда»). Завжди шанував його принципову позицію як журналіста, бо він не зважав на «лівих» і «правих», а видавав «на гора» правдиву і...
Читати далі →

Тель-Авів – Москва – Київ

                                                                           Історія не вчить нас, що ми повинні робити,                                                                                    але вказує на те, чого робити не слід.                                                                                                             Хосе Ортега-і-Ґассет    Цікавий трикутник (віссю ця конструкція не може бути за жодних обставин через ворожу позицію Москви, особливо – до Києва)? Ч...
Читати далі →

По сміттю – у Європу (фото)

6 світлин
image

Усі ми хочемо, аби довкола було прибрано і чисто. Відомо, що для цього треба небагато – не смітити. Та, на жаль, так думають не всі. Ось чому, проходячи вулицями обласного центру, можна побачити сміття – обгортки від цукерок, пляшки від пива чи газованої води тощо. Складається враження, що людям не вистачає сміттєвих баків. Хоча, мабуть, справа у вихованні та культурі багатьох чернівчан. Днями автор цих рядків помітив, як по вулиці Головній обласного центру з вікна авто хтось з пасажирів викинув на дорогу порожню пластмасову пляшку, котру «розтерзали» колеса інших автівок. Або інше спостереження. Між будинками вулиці Героїв Майдану, «добрий» господар, виходячи з будинку, прихопив з собою сміття. Але не викинув його до сміттєвого бака, а поставив його стовпа. А ось на вулиці Івана Поповича, поряд з костелом Серця Ісуса, перехожий може прогулятися по викинутих недопалках, порожніх пляшках від спиртного та різноманітних пакетах. 

У ЖРЕПах на такий сміттєвий вандалізм розводять руками. Кажуть, що за усім сміттям на вулиці стежити неможливо, тому чистота перш за все залежить від самих людей. Хоча наголошують, що за порушення Закону України «Про благоустрій населених пунктів» згідно ст. 152 «Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів» Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чернівчанка Ольга Грималовська також вважає, що чистота міста залежить передусім від її жителів. «Я живу на вулиці Комарова. Коли зранку іду на роботу, то сміття викидаю до урни. Інколи спостерігаю, що багато людей ставлять мішки під під’їздом чи деревом, щоб не пройти зайві метри до урни зі сміттям. Відтак пакунок може стояти кілька днів, поки двірники не заберуть його. Вихована людина не викидатиме сміття під ноги, тому звільнитися від бруду у Чернівцях ми зможемо тоді, коли здолаємо звичку викидати сміття де попало», – каже чернівчанка Ольга Грималовська.

Культури не вистачає нам не тільки на вулицях чи біля будинків, але й у місцях відпочинку. Згадаймо літні пляжі на березі Пруту. Тоді, за словами працівників рятувальної станції на воді, рятувальники щоранку виловлювали тут сміття як на воді, так і під водою. Через таку невихованість людей, замість того, щоб слідкувати за безпекою на воді, водолази змушені прибирати пляж. «Часто доводиться витягати з води пляшки від пива, різноманітне скло та інше сміття. Таким чином відпочиваючі самі наражають себе на небезпеку», – каже начальник Чернівецької рятувальної станції на воді Василь Маник.

Щось подібне коїться у міських парках.  «Це обурює. Особливо молодь, яка сидить на лавках, п’є напої у бляшаних банках і викидає їх у траву. Коли бачу це, то роблю їм зауваження, та у відповідь чую тільки сміх», – каже чернівчанка Галина Попадюк.

«Особливої» нашої культури кидаються у вічі й на зупинках громадського транспорту. Картина стандартна – людина робить останню затяжку цигаркою і  за мить до того, як зайти у транспорт, викидає недопалок під ноги. Але зупинки потопають не лише у недопалках – тут можна побачити й лушпиння, пластикові пляшки, обгортки від цукерок, котрі вітер роздуває по усій вулиці.

Отак і йдемо. Кажуть, у Європу…

Дмитро ЛУКАНЮК

Зігріємо Чернівці... сміттям

В умовах жорсткої економії коштів місцеві адміністрації Чернівецької області в обов’язковому порядку переводять державні установи на альтернативні джерела опалення, — вугілля та деревину. Таке паливо, звісно, дешевше, ніж газ, проте може завдати болючого удару по екології області. Та існує ще один варіант палива, який чиновники, чомусь, ігнорують. Сировину для нього не потрібно закуповувати, адже вона прямісінько у нас під ногами. І вплив на довкілля при його згоранні незначний. Це – сміття. А т...
Читати далі →

Безвідповідальність українців загрожує екологічною катастрофою

До всіх бід українців додається ще одна – загроза екологічної катастрофи. І якщо виною економічної нестабільності та політичного розбрату є агресія сусідньої держави, то провина за екологічну недбалість повністю лежить на плечах українців. Безвідповідальність у плані сміттєсортування призводить до того, що лише 5% утворюваних відходів направляється на вторинну переробку. Решта ж захоронюється на полігонах, цим самих збільшивши їх площу вдвічі за останні 10 років. Експерти називають лише один шля...
Читати далі →

Лист Президенту України...

   Ще в червні 2014 року у своїй статті «Листи небайдужого… Або перемога, або наша смерть!» я оприлюднив, крім інших проблем, факти кричущих неподобств у Державній прикордонній службі України (ДПСУ). Ці ж факти разом з прізвищами посадовців прикордонного відомства – порушників українського законодавства, починаючи з квітня 2014 року, мною надсилалися різним високопосадовцям України, окремим керівникам парламентських фракцій, деяким очільникам правоохоронних органів, але віз – і нині там.   І ось...
Читати далі →

«Ето радость со слєзамі на глазах...»

   Перед нами – оригінал Мінського протоколу від 1 вересня 2014 року, який став доступним громадськості у повному обсязі завдяки ОБСЄ, котра його оприлюднила і не пробувала приховати всіх підписантів цього неоднозначного акту (у цивілізованому світі та подібних міжнародних організаціях так не прийнято), як це зробили деякі українські офіційні видання, знявши підписи Захарченка («ДНР») і Плотніцкого («ЛНР»).   Читаємо уважно і аналізуємо кожен пункт.      Отже, аналіз:   1. Не виконується. Україн...
Читати далі →

Маніфест порядності

                                                                                                                 Томас Джефферсон,                                                                                            співавтор Декларації незалежності,                                                                                                               третій Президент США:                                                                                                  «Коли народ бо...
Читати далі →

Боротьба і єдність протилежностей...

                                      А садистсько–«мусорські» «беркути» – це люди?!    А їхні «мусорські» начальники – це люди?!    А різноманітні гебістсько–корупційно–«мусорські» структури – це люди?!    А «пахани» – шефи всієї «мусорні», на якій тримається бандитсько–«мусорський» режим, – це люди?!    А сам «мусорський» режим – «бєспрєдєл» – це люди?!    А прихильники і апологети такого режиму – це люди?!    А мовчазні опоненти цього режиму, які жодним чином не виявляють йому...
Читати далі →

В Європу - без сміття! Про деякі першочергові кроки нової влади. Ч. 2

Читайте ч.1.                                Якщо ми є однодумцями, в переважній своїй кількості, щодо засудження насильства в Україні, то ми можемо дати раду внутрішньоокупаційному режиму і вичистити свій дім від сміття раз і назавжди.    Але ми нічого не повинні забувати і прощати! Не забувати Героїв Євромайдану і не прощати їхніх катів. Ми не маємо жодного права забути всіх постраждалих і загиблих людей за європейські устремління Українського народу. Їхня невинна кров впаде на нинішній...
Читати далі →