26 лютого у "Золотому дукаті" презентували фотоальбом зі світлинами журналістів на підтримку книгарні "Букініст".


- Ідея фотосесії, яку ми провели у книгарні "Букініст", належить мені, а допоміг її втілити наш фотограф - Ігор КОНСТАНТИНЮК, який робив дуже майстерно ці знімки. Кожна ...
Читати далі →

Спершу думала не реагувати, але, цікаво почути вашу думку. От вперше почула про себе дуже чітку і багатозначну критику. "...вчора у той момент коли мені спало на думку, що я знаходжуся на злеті професійних хвойд, які переконують оточуючих, та в першу чергу себе, що вони незаймані, я покинув дане мі...
Читати далі →

Завтра увечері  У тебе ще буде ранок Знову не перетнемось Або хоча б мимохідь Поміж моїм вечором і твоїм світанням Спіймати дотик Подушечками пальців Крізь телефонну лінію.
Читати далі →

нервовий
тік
так
рахує
час
стоїть
на місці
моєму
тепер
ти
теж
не знаєш
що
сказати
так
нервовий
тік
Читати далі →

Вперше була на зустрічі випускників не в якості випускника, а в якості учительки випускників. Перший випуск Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату. Мої ПЕРШІ учні. Не студенти, учні. ... Старший лейтенант запасу, після звільнення працюю в бізнесі, виховую доньку... ... Капітан, нач...
Читати далі →

"А жизнь продолжается..знаешь, я раньше боялась представлять что моя Мама умрет. Я катастрофически этого боялась. Но потом перестала. Подросла и перестала. Я думала что это случится когда у меня дети будут..и вот однажды - мне звонит 2родная сестра и говорит...говорит что..Мама моя умерла...я думала...
Читати далі →

22 серпня минає два роки, як пішов у вічність та став навіки безсмертним не тільки в українській, а й світовій літературі буковинський письменник, філософ та часівець Василь Кожелянко. Яким же він був за життя і яким залишився у пам’яті тих, хто його знав? Без Кожелянка не було б «Часу&...
Читати далі →