Мені б...
мені би гітару
зі струнами
з колючого дроту,
мені би ноти,
написані сумом
для неба і гір,
Читати далі →
зі струнами
з колючого дроту,
мені би ноти,
написані сумом
для неба і гір,
Читати далі →
Герой нашого часу
Герой нашого часу
Герой нашого часу -
Людина, що йде по колу,
Щодня поринає в маси,
Долає життєву кому.
По вухах б’є гуд машинний,
Легені забиті гасом,
Під очима – синці аршинні, -
Людина йде в ногу з часом!
Їй треба з дня в день на роботу...
Додому, від...
Читати далі →
Читати далі →
ЗМІ
Нічне
вікна враз стали
люками ліфтів
мільйони слів
і кожне
цвяхом
я така
безпорадна
наодинці зі страхом
Читати далі →
люками ліфтів
мільйони слів
і кожне
цвяхом
я така
безпорадна
наодинці зі страхом
Читати далі →
зубко, рябцева, прокопюк, дерунова, саша, вербицька
колективна творчість :)
13.07.2010 Долинського, 4.
Вимявкували кажани у темряві
Те, що ніколи не почути збоку
Те що відлунювало скреготом зсередини
Те що вбивало й шматувало Погляд.
Боліли скроні смородом коричневим
А з вух у підлітка текла сукровиця.
Благаю.
ти не дивись на мене так, облиш...
Читати далі →
Читати далі →
Мы прожили с тобой больше, чем жизнь...("СГ")
Иногда тебе нужно
что-то понять,
И тогда ты стремишься
тот день изъять
Из памяти, когда любила
И душою его была.
И память услужливо отдаёт
Картины счастливых дней,
Когда отправлялись в полет
Сквозь тени ночных огней.
И иногда вы падали
Звездным дождем вниз
Или стремилис...
Читати далі →
Читати далі →
Муассисони сомонаи мазкур ҳуқуқи шаҳрвандро ба моликияти зеҳнӣ вайрон мекунанд
Вміст посту видалено....
Читати далі →
Читати далі →
І у вікні мені вбачаються...
Осіння пісня французької душі - українським словом
Осінні в’йолончелі риданнями сумними
Несуть до серця тугу, страждання, біль і зливи.
Ота монотонна знемога,
що ллється з дерев осінніх,
ранить серце, й тривога
б’є, мов годин дзвіння.
Схвильований і блідий,
як небо над головою,
пригадую старі дні,
і очі течуть сльозою.
Вітер, л...
Читати далі →
Читати далі →