Лиш відкривши, ті ворота
зупиниш час ти назавжди
і вона залишившись самотня -
пізнає біль твого життя,
твою роботу, що завжди
була для тебе, як буття,
і шлях, що вів тебе до забуття,
й привів її на небеса.
Щодень, вона дивилась знову
на ті місця, де зупин...
Читати далі →

Вміст допису видалено 1 листопада 2012 р. о 19:43....
Читати далі →

Колись троянди, що цвіли,
під вашою хатиною старою,
приносять згадки про минуле
й показують майбутнє новою стороною.
Як гарний фільм, 
побаче все, новонароджене дитя
і розкаже перед смертю всім,
що природа це і є життя.
(c)Evenmer
Читати далі →

Ти снишся мені щоночі, А іншого я і не хочу! В цих снах мені добре з тобою І не боюся, що причиниш ти болю. На яву хочу теж щоб так було, І нічо щоб цього не відчуло. Бо це наше з тобою кохання Де немає й хвилини зітхання, Тільки ніжні оті поцілунки І в руках повні щастя пакунки. (c) Ivann...
Читати далі →

Повіє вітер з-за гори,
принісши тільки сум і сльози й бажання, як актори гри
замруть в очікуванні дози.

І вийде сонце з-поза хмар, покаже всім свою усмішку.
Дитя небес - величний дар, який не знайдеш на доріжці.
(c) Ivanna P.
Читати далі →

Дещиця дощу у правиці небес
На басових струнах знекровлений клен
Калатають краплі палкий полонез
Кільцюючи зливу неначе рефрен

Ця осінь це музика вижовклий джаз
Лінолеум листя в квартирі вітрів
Це все що тримало і стримало нас
Від паперті ринв у к...
Читати далі →

муляж молитви у протез душі
опудало сучасної людини
в якому крім сміття і павутини
холоне серце м’ясом на ножі
Читати далі →

Все так нестатично, це небо, ці люди,
Руїна країни, як прірва без дна:
Герої, пророки, Едіпи, Іуди,
І шкірить мармизу повія-війна,
І виє на місяць, і місить це місто;
Елітні поліпи - провладна спіраль;
Трясе лихоманка, ні встати, ні сісти;
Плебеї смакують тіві-паст...
Читати далі →

Цієї ночі хочеться запостити щось таке:

за мотивами Буковскі

Твоя шкіра як мармур гладка і цупка
Ні тобі подряпини ні жодної волосини 
Твої коси кольору молдавського коньяка 
І очі сполоханої дитини 

Ти любиш рахувати метеорити і падаюч...
Читати далі →

Моя голомоза зима 
Хмарами 
Мозолями 
Минуле – моя тюрма 
Майбутнє – моя труна 
Теперішнє – бій з вітряками 
Зима анулює зміст 
Зима зневажає розум 
Всі вірші коту під хвіст 
Вмирає прот...
Читати далі →