Февральский анонс

После долгого перерыва на сбор материалов и поиски вдохновения, был создан мой новый сборник поэзии "Янтарный ортодокс".
В течении всего февраля на vkursi будут опубликованы все 13 произведений. Их названия пока что не оглашаются из-за ещё не оконченого редактирования.
Буду рада представит...
Читати далі →

Прощаю Життя...


Я прощаю собі… ЖИТТЯ
я прощаю тобі — невміння…
жити
глядячи мені в Віч-і…
Прощаю собі не-життя
і те дике виття вовчиці,
що гледить тільки в чорний
диск Місяця.
Щоб лиш(ечко) не о-глян-утися навкруг...

благословляю...
Читати далі →

Диво-слово...

  Я наповнююсь словом, що народжує диво. Серце йде на розмову, а душа на спочинок. Розум все забуває й відкриваю я знову Тишу щастя простого, світло сонця живого.   Моя радість – творити, смуток мій – це мовчати. Розум мріє заснути, серце хоче сказати, Про незвідані дал...
Читати далі →

Тихе щастя

Чого хочу я?.. щастя тихого… не шаленого і великого… А маленького і прекрасного – щастя власного!   Щастя світлого і без гонору, Щастя вічного, відсторонено, Що живе собі і надіється, Душу пестить і в серці гріється!   Щастя ніжного і пестливого, Що зганяє...
Читати далі →

Мрії-сни

Тихий вечір…   Світять сни. Тихо шепчуть: «Спи…»   Очі-вікна вже стемніли Одинокі ліхтарі, Як далеке світло мрії, Що таїться в глибині Душі…   Розум спить, а серце плаче… Сни чарівні, дивні сни Відкривають очі в казку. Світ новий ...
Читати далі →

Небо

Просто вдивлятися в зоряне небо – Більше нічого для щастя не треба, В небо захмарене, в небо яскраве, В небо сумне, а чи в небо в печалі… В небо летіти і з неба черпати Ті відкриття, що без неба – не знати… Небо прозоре і небо, що тане, Небо, що казку нам вічну розка...
Читати далі →

Зоряне диво...

Я бачила, як падала зоря У сніжну ніч … Що мовити не знала. Єдине, що у думці я благала – Щоб щастя в білім світі відшукала. Всміхались зорі і співали пісню Любові, мрії і життя. І мовили мені: «Не  бійся! На тебе жде щасливе майбуття». А може, все це серце гов...
Читати далі →