тиша
тиша.
ти спиш,
але де ти ночуєш сьогодні?
розкуйовджене ліжко. ці правила надто тісні.
ми ще
близькі,
але небо вмиває долоні
і розтинає нас навпіл фіранкою з білих снів
де ти?
і хто
вимикатиме тут світло?
це — алергія. і спрага. і данина тобі
вечір.
(прийшло)
відчиняю канал сусідній
медіатори-птахи ковзають струни стовбів
правда.
ти спиш.
але де ти ночуєш завтра?
в цих заплаканих стінах зворушений захлип затерп
молоко світанкове від ніжності сонця рідне,
а всередин...
Читати далі →
Читати далі →