«Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного!» (Євангелія від Івана 13:34)

Незабаром ми відзначатимемо День Перемоги у Великій вітчизняній війні. За рішенням керівників більшості пострадянських держав цей рік визнаний роком її ветеранів. З Чернівецької області було мобілізовано понад сто тисяч «штиків», чверть із них загинуло на полі бою. Скільки буковинців віддало своє життя за становлення вільної і незалежної України достеменно невідомо...
Читати далі →

Чому бідний? Бо...

Хто не знає відповідь на це питання, яке дає народна мудрість? До чого я веду. У нас, останнім часом, багато розмов точиться навколо теми розвитку туризму та розширення і покращення туристичної інфраструктури. Чим ми можемо заохотити туриста провести деякий час у нас? Дорогами та наявною інфраструктурою? Ні.
Читати далі →

Про нас - всьому світові!

В Україні постійно відбуваються виставки, де є можливість презентувати наш край. Ось що розповіли у відділі з питань туризму управління культури і туризму ОДА про останню туристичну виставку. Днями делегація Чернівецької області повернулася з ХVI Міжнародної туристичної виставки «Україна-подорожі та туризм/UITT-2010», що відбувалася з 24 по 26 березня в міжнародному...
Читати далі →

Що робити?

Що б робити, щоб нічого не робити? Щоб у нас все було, а за це нам нічого не було. Такі лозунги лінивих людей. Але, на щастя, у нас більше працьовитих та таланливих. Піддавшись на хороші обіцянки та залізши у борги трохи вище вух, деякі наші краяни опинилися «за бортом». Зараз борги декого змусили не тільки позбутися власного бізнесу, але й здоров’я і хати і статків. Що ж робити? Питання не нове, але на часі й дуже актуальне.

Читати далі →

Cело, моє рідне село...

Мені тринадцятий минало, я пас телята край села... Хто з нас не пам’ятає ці, завчені напам’ять ще в школі, слова нашого Кобзаря. А хто із сучасників, особливо молодих та тих, які виросли у містах «дітей асфальту», може собі уявити що то є таке – пасти телят та ще й край...
Читати далі →

Вітаю всіх на моєму блозі

Довго я визрівав для ведення особистого блогу на чернівецьких просторах, і нарешті визрів. Того тут від тепер зможете читати мої роздуми про різні речі, куди будуть включенні питання по ЗНО, вступній компанії, виборам, діяльності громадянської мережі ОПО
Читати далі →

Трамваї – річ сакральна

Олег Коцарев – поет, прозаїк, журналіст. Народився 1981 року в Харкові. Автор книжок поезії «Коротке і довге», «Цілодобово!» (спільно з Богданом-Олегом Горобчуком і Павлом Коробчуком), «Мій перший ніж» та збірки оповідань «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого». Учасник літературних фестивалів та перфоменсів у Варшаві, Мінську, Москві, Києві, Львові, Донецьку, Запоріжжі тощо....
Читати далі →

Кому потрібна літературна критика?

У сучасному літературознавчому дискурсі це питання посідає одне з чільних місць, хоча самі критики не наважуються торкатися даної проблеми, боячись отримати очевидну відповідь. Яким є споживач літературної критики і чи є він взагалі? де межа між довірливим читачем та суворим критиком, і як не стати жертвою інтелектуальної брехні – спробуємо...
Читати далі →

А всього ж лише випав сніг...

Знову замело. Мабуть, варто тішитись, глобальне потепління не таке вже й глобальне. Ми ще маємо зими. Не знати, як довго маємо, але ще маємо. Взагалі багато чого глобального з часом – з роздумом, з відчуттям, з правдою в очі, собі ж, звісно, бо чужа правда нікому не потрібна, нікого не...
Читати далі →