КРИВІ

  Дорога стелилася під моїми ногами, ніби партія ударних у пісні Бумбокса… «Так, играя в Джуманджи, я не могу не гореть…». Того вечора та взагалі того дня все знову видавалось мені новим. Це відчуття складно зрозуміти, якщо ніколи не був у ньому, та з рештою, як і всі інші речі у житті… Коли не маєш досвіду дарма говорити. Вроджена мудрість лише когорта бурної уяви, що розсіюється одразу ж об каміння реальних подій. Я відчував кожну плитку під ногами і кожне вікно у будинку. Небо ніби здіймалося...
Читати далі →