Будь моїм особистим ключем від усіх захованих дверей і замків Там де зліва дико болить і пече. там ключ  чужий підійти не зумів… Шукала його у синьому морі, як голку загублену в сіні, і хоча воно і тепле й  прозоре, не пускають під воду  очей твоїх тіні… . Пусти мене, чуєш, дай трошки напитись солоним вином по ранах зліва,  Скажи  мені як же навчитись? Жити в статусі «неважлива»?... . Болить невимовно серце тендітне, кричить тихенько до тебе «не муч» Пусти його в море і во...
Читати далі →

Я нічого тебе не питатиму, Лиш прошу тебе приїжджай, твої сльози у хвилі ховатиму, Й заварю твій улюблений чай . Ти стоятимеш одна на березі  Цілих два неповторних дні І в душі моїй щось оселиться  Ніби втопиться в червонім вині . Руде сонце спалює нутрощі, І втече за морський горизонт Ти серйозність моя й мої пустощі, Моє перемир'я й мій фронт На пісочку відбилися п'яточки  Від вгрузлих сплетених ніг, А на ніжках залишились цяточки Від піску, що відтерти не встиг Руде со...
Читати далі →

Це тримає мене високо На дні, Це тримає мене глибо На поверхні, Це моя течія, це моя глибина. Я не боюся її, я її щиро люблю. Але так боляче буде, коли ця течія Вижене мене з моря, викене на сухе. Краще нехай поглинЕ, краще я вже втону, Ніж буду бачити з берега, Інші як кораблі, вправно хапають хвилі, Хвацько кидають свої якорІ. Краще захлИнусь у воднім безмежжі, Краще забуду де Я, Ніж своїм поглядом світ охоплю, Що не до мене вже буде належний.  ...
Читати далі →

Мені не страшно стати вітром. Я буду листя піднімати, Я буду прохолодой літом, А взимку буду утихати. Мене любити люди будуть: Дорослі, підлітки та діти. Вони ніколи не забудуть. Мені не страшно стати вітром... Мені не страшно дощем стати - Все розквітать від мене буде. Хотіти будуть люди спати І у ві сні все зло забудуть Я буду прохолодой літом, У хмарах буду я літати, Подорожую цілим світом. Мені не страшно дощем стати... Мені не страшно небом стати. Глибоким, синім та...
Читати далі →

Хто винен у тому, що десь океан –Став мізерним і висох в болото?Хто сказав, поясніть, хто таке лиш сказав,Океан хіба стане болотом?Може ми, у безсиллі характеру сво,Намагаємось виправить мілкі калюжі?Із болота робити величнеє щось, от, Наприклад як я з того ж само болота.Я гадаю, то все лиш від мілкості знаньЩе від мілкості думки, котра від них сягне.Бо людина спроможна почати з нуля –Свою думку, уміння, а знання – тим паче.І поява болота, де був океан, радше хиба,Котру запустив сам у серце.Не в...
Читати далі →

Спонтанні рішення, то річ чудова, як не крути. Минулого тижня будучи у Сімферополі ввечері надумали з колегою, щоб замість спати до 11 години десь прогулятися. Вибір пав на Алушту. Ну, що тримайся курорте.

Початок був таким. Чомусь постійно відчувалося, що ти кудись не встигаєш. Напевно в...
Читати далі →

Пощастило нещодавно відвідати Ялту. Чудове місто з неймовірним кліматом і навпрочуд смачним повітрям. В Ялті є все за що я люблю Крим. Гори, водоспад, прекарсні краєвиди і гарна погода. Гори утримують хмари не даючи дощу дістатись до відпочиваючих. Тож усі дні було сонечко, що в червні ще не таке бе...
Читати далі →

вранішні
гудки поїздів
нагадують про кораблі
і я
так чітко
бачу
пристань
й море
холодні пляжі
кимсь забуту парасольку
закопану в пісок
лише
ніяк не можу
пригадати
як кричать
чайки
Читати далі →

Разошлите это как можно больше по всему миру. Это позор цивилизованной Европе.
http://jen-jurnal.ru/index.php/component/content/article/130-q

Але дійсно, чому про це тільки зараз згадали??
Читати далі →