Сьогодні вранці ніби грім серед ясного неба прозвучала новина: «У Києві підірвали авто Павла Шеремети».  Першою думою було, підірвали ж авто, з ним має бути все гаразд, але через кілдька секунд клінувши на новину у «Фейсбуці» різкий біль пройшов усім тілом і навернулись сльози. У авто був світило сучасної журналістики, він не вижив… Як? кому вигідно? чому? Новий Гонгадзе? ці питання у мене досі виникають у підсвідомості.  Що можу сказати про сучасного «метра». Павло Шеремет вмів дізнатись і р...
Читати далі →

Не первый месяц с интересом наблюдаю, как в наших средствах массовой информации освещается тема нефтяных колебаний. На телевидении и в газетах с неприкрытым удовольствием смакуются новости о падении стоимости барреля, однако когда нефть вдруг начинает дорожать – об этом преимущественно умалчивают. Весьма странно, не находите?Вообще, как показывает исторический опыт, рост цен на нефть – явное свидетельство того, что мировая экономика выходит из кризиса, рынки оживляются, и выгодно это не только Р...
Читати далі →

Уже другий тиждень поспіль ранок починався не з кави, потягування в ліжку чи зібрання думок, а з поспіху, в якому потрібно було не лише зібратися, а і згадати куди їхати цього разу. Її життя зависло між трьох міст, геть різних, але однаково дорогих людьми та спогадами. Будильник жорстоко роздирав тишу та змушував вставати, йому було байдуже, що вона вже не має ні сил ні бажання не те, що їхати, а виходити з квартири, він продовжував дзвонити й примусив пересилити себе і піднятись з ліжка. &quo...
Читати далі →

   Агов, Європо, демократичний світе, Америко, Заходе!   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте багатовікові страждання Українського народу під московитсько — російським ярмом, включаючи більшовицько — комуністичний режим (читачі, зверніться до мого матеріалу «За що Україні така кара?!»), однією з найкривавіших сторінок котрого був період правління сатрапа Сталіна (моя стаття «Чи здатні ми бути вдячними?» є свідченням сказаному), політику якого продовжує КГБістський виродок Путін.              ...
Читати далі →

Мне иногда кажется, что западные партнеры скоро введут для украинских властей новый вид наказания. Знаете, как кино про американскую школу, когда ученик должен несколько сотен раз написать на доске «Я больше никогда не буду…»? Вот что-то в таком роде. Потому что постоянно указывать на одни и те же ошибки нашего руководства им скоро просто надоест. Сколько раз уже говорили, что закон о спецконфискации не отвечает стандартам ЕС? Два раза? Пять? Десять? Но с украинской стороны не происходит никаког...
Читати далі →

  Гороскоп призначення Володимира Гройсмана Прем’єр-міністром України багато в чому не схожий на політичні гороскопи, які мені доводилося інтерпретувати. Тому взяв паузу для того, щоб подивитися як будуть розвиватися події в реальності.    Найбільше мене спочатку здивував Місяць, який є управителем 1-го дому, на Асценденті. 1-й дім і його елементи у цьому гороскопі символізують Прем’єр-міністра і перше враження від його правління. У натальні астрології, якщо Місяць у Ракові знаходиться у 1-му...
Читати далі →

  Важливим гороскопом, у якому добре віддзеркалюється політична криза у Чернівецькі міські раді, починаючи з останніх місяців 2015 року, є гороскоп інавгурації мера Олексія Каспрука. Цей гороскоп є набагато інформативніший за особистий гороскоп Олексія Каспрука у контексті політики і перспектив розвитку політичної кризи.    .  У гороскопі інавгурації Олексія Каспрука Сонце, яке керує Асцендентом, знаходиться в 11-му домі. Сонце, як управитель Асценденту, символізує мера, його лідерство, публічні...
Читати далі →

У суботу, 23 липня, у Чернівцях відбудеться найочікуваніша для мене подія цього літа — воркшоп з виготовлення вуличних меблів для парку імені Шиллера. Цей затишний парк, що знаходиться в самому центрі міста, зможе з вашою допомогою поповнитися лавками й смітниками. Як солодко було б перепочити в затінку спекотного літнього дня, вдихаючи запах трав і дерева. Як тішила б серце думка, що саме ці речі зробили ви самі. Яким вдячним був би парк і як привітно посміхався б вам щоразу, коли б ви проходил...
Читати далі →

Я досі не шукаю оберту висоти,  не потрібно мені ані крил, ані волі.  Ці речі неможливо знайти  до тих пір,  допоки вони не існують у тобі.  А вічність часу мене спонука  відчувати можливість, даровану світлом. Все світле, що в інших загубила — знайшла, і все знищене, рознесене по світу  злим вітром.  Я заплющую очі, я стираю кордони,  я ховаю в торбинку всіх коханих людей.  Я не бачу для себе жодної перепони,  щоб дістати мрій моїх оманний трофей.  Я ДОсі… (слова). Все, що ...
Читати далі →

Ми кажемо слово ‘біль’ частіше, аніж слово ‘щастя’.  Чому вуста вимовляють його із таким тремтінням та тугою в серці? Невже, є щось таке в цьому слові, що навіть промовивши його — очі наповнюються  слізьми? Коли мені було чотири роки, то мене сильно вкусила собака. Тоді я подумала, що більшого болю не існує, аніж цей. Коли мені було чотирнадцять, то я обожнювала літературу та писати твори. Але, одного разу, викладач сказала, що в мене нічого не виходить і ніколи не вийде. Тоді я зрозуміла, що...
Читати далі →