Подорожній нарис

Засмальцьований вагон потягу. За вікном видніються силуети дерев, а через кожні декілька метрів в очах відбивається світло ліхтаря. Заснути ніяк не вдається, бо як завше, у вагоні вирують життєві пристрасті. В голові звучить давно забута мелодія, яку я чимдуж стараюся пригадати. Дивно, але відчуття, що я знаходжусь у паралельній реальності, і все, що сталося зі мною за ці дні – звичайний політ фантазії. Дуже складно вдається систематизувати думки, що так заплутались в моїй голові. Переїзд. Дом...
Читати далі →