Чому так пізно?   Чому тільки нині?   Чому не після отруєння Літвінєнко?   Чому лише після отруєння Скріпаля Велика Британія, а з нею, проявляючи солідарність із Лондоном, й більшість впливових західних країн, прокинулися і почали нарешті діяти жорсткіше (принаймні на дипломатичному фронті через висилку зі своїх територій значної кількості російських «дипломатів»-шпигунів) проти триваючих уже багато років агресивних дій Росії на світовій арені?   Чому Велика Британія проявила двоякість підход...
Читати далі →

   «…у 80-х роках минулого століття у таємних лабораторіях СССР велися наукові пошуки з метою створення бойового отруйного газу…   Принцип дії такого газу мав бути схожим на вже відомі отруйні гази «Зарин», «Зоман» та так звані Vx-гази, які відносяться до нервово-паралітичних газів…  Відомо, що совєтскіє воєнниє хімікі знайшли потрібну формулу бойового отруйного газу…   Питання полягає лише в тому, хто, коли і як може застосувати ці страшні технології?», – йшлося в моїй статті-попередженні «Євро...
Читати далі →

   «Гуркіт грому Твого на небесному колі й блискавки освітили вселенну, тремтіла і тряслася земля!», – Псалми 76:19. Грозова могуть! Гранд — каньйон, Аризона, США. Грозова атака на Нью – Йорк! Гроза над Чикаго 23 червня 2010 року, США                                 (AP Photo, Chicago Sun Times, Tom Cruze). Небесна сила та статуя Христа — Спасителя, Ріо — де — Жанейро, Бразилія. Древній храм Парфенона – під грозою.            Афіни, Греція, 28 червня 2010 року (AP Photo...
Читати далі →

   Який враг, можете спитати ви?   Відповідь напрошується сама собою.   Хто окупував український Крим? Россія!   Хто окупував окремі райони українського Донбасу? Россія!   Хто воює проти України? Россія!    Отож бо…   Навіть оце слово «враг» по — русскі звучить зловісніше у порівнянні з українським «ворог». Московія під вкраденою назвою Россія є найстрашнішим врагом України!      Московитська антиукраїнська ворожість впродовж століть то розгоралася, то пригасала, але ніколи не зникала зовсім і в...
Читати далі →

   Агов, Європо, демократичний світе, Америко, Заходе!   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте багатовікові страждання Українського народу під московитсько — російським ярмом, включаючи більшовицько — комуністичний режим (читачі, зверніться до мого матеріалу «За що Україні така кара?!»), однією з найкривавіших сторінок котрого був період правління сатрапа Сталіна (моя стаття «Чи здатні ми бути вдячними?» є свідченням сказаному), політику якого продовжує КГБістський виродок Путін.              ...
Читати далі →

                                                                             Читайте початок статті.    Глава УГКЦ, Блаженніший Святослав, враховуючи його статус в ієрархії РКЦ (Ватикану), висловився досить критично щодо Спільної Заяви в інтерв’ю інформаційному ресурсу УГКЦ від 13 лютого 2016 року, оприлюдненому о 19:29 (читайте витримки з нього): «З нашого багаторічного досвіду можна сказати: коли Ватикан і Москва організовують зустрічі чи підписують якісь спільні тексти, то нам годі очікуват...
Читати далі →

    Цей матеріал для тих, хто цікавиться стосунками в  такому форматі і дещо ширшому.   Хто готовий набратися терпіння й знайомитися з відповідними об’ємними, але важливими, першоджерелами.    Хто має бажання глибше розібратися у непростих відносинах Києва, Москви та Ватикану: для цього треба також прочитати мої статті «Тель-Авів – Москва – Київ» і «Москва – Тель-Авів – Київ».    Кому хочеться читати, думати, аналізувати та робити свої висновки.    Якщо вас влаштовує такий підхід, то, будь ласка...
Читати далі →

   Невже таке може бути?!   У подібне важко повірити, але, на жаль, воно мало місце…   Трагічна історія, про яку йдеться нижче, навіяла мені певні спогади.   У мене перед очима з’явилася моя вже покійна мама, проста українська жінка, котра далекого 1987-го (тато, неньо як казали у нашій родині, помер у 1985 році), тоді ще 59-літня, бігла пероном Чернівецького залізничного вокзалу, плачучи і махаючи мені рукою на прощання, за потягом, що набирав хід і віз мене до мого першого місця служби, а було...
Читати далі →

   Незашорена, справжня небайдужість притаманна думаючим, розумним, справжнім Людям. Для жлобів, нікчем, покидьків, циніків, шобли, незалежно від походження і статків, та іншого суспільного сміття, у котрого немає в душі (та й самої душі немає) нічого святого (діє «по-чорному», а не «по-білому»), вона не є характерною.    В нашому житті можуть бути різні речі (йдеться тільки про речі без зашореності), які не залишають місця для байдужості. З однією такою річчю мені теж довелося зіткнутися. Мене,...
Читати далі →

                                                                                                                         Чим бездоганніша людина зовні,                                                                                                                   тим більше демонів у неї всередині.                                                                                                                                                         Зіґмунд Фройд.     І на цей раз маємо цікавий...
Читати далі →