З літа 2014 року, в розпал АТО (фактично війни, яку Росія веде проти України, про що йдеться у моїх публікаціях «Як російський офіцер у своїх батьків-українців стріляв…» та «Подякуймо Путіну…»), Міжнародний кадровий портал HeadHunter, працюючи задля впевненості українських людей у завтрашньому дні, надавав допомогу волонтерам, сприяв у працевлаштуванні демобілізованих воїнів і колишніх полонених та отриманні ними додаткового навчання, консультував їх, створював ре...
Читати далі →

Стаття написана в грудні 2014 року для українсько-німецького конкурсу. У цей складний для України час ми повинні змінити самі себе, нашу свідомість, менталітет, зовнішньополітичне ставлення до нашої держави раз і назавжди. Як би не складалися політичні реалії, ми мусимо зробити продумані висновки і продовжити будувати власну країну на засадах представницької демократії, ринкового лібералізму та внутрішньої толерантності до представників різних національностей, включаючи російську. Адже не слі...
Читати далі →

                                                        Мовчазна більшість… каже «Цить» тим, хто насмілюється говорити. Завдяки таким мовчунам коїться «бєзпрєдєл» на землі. В Україні зокрема. Купка олігархів, включаючи російських/проросійських, крутить Україною, як циган сонцем. На тлі тотального зубожіння абсолютної більшості українців вони продовжують жирувати: їхні корупційні бізнес-схеми діють далі, монополізм в багатьох галузях, включаючи енергетику, процвітає, вплив на владу не зменшуєть...
Читати далі →

   Невже таке може бути?!   У подібне важко повірити, але, на жаль, воно мало місце…   Трагічна історія, про яку йдеться нижче, навіяла мені певні спогади.   У мене перед очима з’явилася моя вже покійна мама, проста українська жінка, котра далекого 1987-го (тато, неньо як казали у нашій родині, помер у 1985 році), тоді ще 59-літня, бігла пероном Чернівецького залізничного вокзалу, плачучи і махаючи мені рукою на прощання, за потягом, що набирав хід і віз мене до мого першого місця служби, а було...
Читати далі →

Фільм зацікавив мене тим, що його можна розглядати, як яскравий приклад застосування маніпулятивно-пропагандистських технологій у впливі на людей та їхню свідомість і підсвідомість. Переглянувши два рази, я взявся за розвінчування деяких міфів та розкриття правди серед суцільної брехні. Якби він був художнім чи фентезі, то чіплятися не було б до чого, а, оскільки, фільм документальний, то варто оцінити – наскільки. Аналіз зроблений у публіцистично-художньому стилі.Кінострічка починається епізодо...
Читати далі →

   Спливає 70 років з дня закінчення страшної війни в Європі далекого травня 1945 та перемоги над німецьким нацизмом (націонал-соціалізмом)…   Хто краще знає всі нюанси тогочасних подій?! Звісно, що професійні історики. І не просто такі професіонали, а справжні науковці, неупереджені та незаанґажовані, для яких наукова істина є дорожчою за шану чи опалу будь-якого правлячого режиму. І котрі здатні цю істину обстоювати та публічно поширювати. Особливо це стосується істориків сучасної Росії.   Тож...
Читати далі →

   Закон України «Про Державну прикордонну службу України» (набув чинності у квітні 2003 року) однозначно не встановлює спосіб підпорядкування прикордонного відомства, оскільки початково (базово) він писався відповідно до вже недіючої Конституції України 1996 року з президентською формою правління.   Як військове формування Держприкордонслужба (ДПС) підпорядковується Президенту України – Верховному Головнокомандувачу Збройними Силами України (ЗСУ) (п. 17 ст. 106 Конституції України), а як правоо...
Читати далі →

   Поширення корупції в усіх сферах нашого суспільного життя, на фоні практичної бездіяльності у боротьбі з нею, дискредитує владу. Незважаючи на вжиті владою (до неї я відношу й правоохоронні органи, зокрема і спеціального призначення) деякі заходи (більше на словах) корупція в Україні не зменшується. Про це я вкотре написав у своїй статті «Кому в Україні весело живеться, або Хто плює на законодавство про боротьбу з корупцією… Частина 5».   Менталітет абсолютної більшості владних службовців всі...
Читати далі →

   Незашорена, справжня небайдужість притаманна думаючим, розумним, справжнім Людям. Для жлобів, нікчем, покидьків, циніків, шобли, незалежно від походження і статків, та іншого суспільного сміття, у котрого немає в душі (та й самої душі немає) нічого святого (діє «по-чорному», а не «по-білому»), вона не є характерною.    В нашому житті можуть бути різні речі (йдеться тільки про речі без зашореності), які не залишають місця для байдужості. З однією такою річчю мені теж довелося зіткнутися. Мене,...
Читати далі →

                                                                                                              Немає нічого, в чому не можна                                                                                                               було би користуватися шпигунами.                                                                                                               Вони — скарб для володаря.                                                                             ...
Читати далі →