Йому

Блоґ: Валерій Пузік
Ну ось: ми прийшли, домівка порожня,
двері закриті, ми - тут, ми його не знайшли.
Ти тримаєш за руку, так міцно тримаєш,
не пускаєш її
і,
тепло,
що у пальцях твоїх,
вже пульсує у венах моїх.

Час повільно тремтить,
так постійно в цю мить:
ми с...
Читати далі →

Геніальний вірш Тараса Шевченка

Блоґ: Олександр Мартиненко
Наткнувся у Інтернеті на чергові геніальні рядки з творчості генія Української держави Тараса Шевченка. На мою думку ці слова дуже актуальні саме сьогодні. Інколи здається що Тарас Григорович ті вірші писав саме для сьогоднішнього покоління.

Слава ВЕЛИКОМУ УКРАЇНЦЮ!!!


Читати далі →

Доля

Блоґ: Олександр Дорофей
З давніх-давен, з княжих часів
Вона величиною була, наша земля
За неї боролись, ще з початку днів
Хотіли її вороги зблизька і здаля

Були герої, помирали герої
Свідомі люди ставали до зброї
Бажали позбавити її від кожного зла
Любов до землі в серцях все росла ...
Читати далі →

Місто шумить передгроззям

Блоґ: Валерій Пузік

Місто шумить передгроззям.

Небо.
Всі хмари над нами.
Вітер малює хвилини
Останнього літа.

Між нами
Вже горять переправи, мости
І квитки...
Все далі і вище
/каси порожні/
На смузі стоять літаки.

Цей дощ змиє все.
Він ...
Читати далі →

Не вбивайте ніжність борщами...

Блоґ: Ярослава Максимюк
Не вбивайте ніжність борщами,
То занадто висока ціна.
Випробовуєш спокій зрадами,
Лишень попіл вже, не свіча.
Так, меню вже напевно складено,
Й там нема місця шоколаду й дотикам.
Життя й так прісне, не вимірюй його грошима.
Це отруєння реальністю
Феї точно не ...
Читати далі →

Ріка вихлюпує дощі...

Блоґ: Іванна Стеф'юк
Ріка вихлюпує дощі -
Ні дна, ні краю...
Поміж ожинові кущі -
Зірки збираю...

Пустила спрага до води
Коріння мною.
Стою, вишукую зірки
В траві рукою.

І місяць вилущиться з хмар -
Насипле світла -
З цебра - як дідо-молочар -
У душу сві...
Читати далі →

Прощання з літом

Блоґ: Олег Герман
Життя завмерло, хоч іще не осінь…
Коли гуляла пристрасна жара, 
Спливав час дуже швидко, та зі зливами
Туга прийшла в мою маленьку повість.
Момент прощання… Трохи мені жаль,
Що ми з тобою не були щасливими…

Сумний і радий з того, як не ди...
Читати далі →

Ти так далеко, чуєш?

Блоґ: Олена Шершньова
ти так далеко, чуєш? ти. далеко. так.
не відчуваю подиху твого, не бачу очі,
а, може, ти захочеш — прилетить літак,
бо знаєш добре, що я дуже хочу.

ти так далеко, чуєш, ближче ти
стаєш із кожною секундою розмови.
тобі вдається в мене увійти,
о...
Читати далі →