Не питай.
Хай буде щемно і печально,
Хай буде легко – на прощання –
Нам…

Не питай.
Поки не стали ворогами,
Не віддавай цю мить безжальним
Словам –

Не питай.
Вже майже поночі і протяг,
Та я затриматись не проти&hel...
Читати далі →

З тобою завжди наче літо
З тобою завмирає страх
З тобою почуваюсь сміло
З тобою забуваю я про час

З тобою місто неважливе
З тобою я ступаю крок
З тобою попрощатись неможливо
З тобою в прірву до зірок

З тобою завжди я в безпеці
З тобою затишно ...
Читати далі →

Пробач, я згадую тебе 
Ночами тими безсонними, 
Тай це колись таки мине 
Й думки стануть свободними. 

Я слухаю на самоті 
Слова, що були сказані між нами, 
Мені вже не можливо віднайти 
Ті дні, що не були немов роками. ...
Читати далі →

Немає нічого постійного 
Годинник біжить невпинно, 
Й у митті щастя безмірного 
Залишаються миттями вічно. 

Немає нічого безмежного, 
Усе має свій кінець та початок, 
У часи щастя метежного 
Називаєш коханими коханок. <...
Читати далі →

Deleted3...
Читати далі →

Мої стіни не знали ще такого суму. В чашці океан – не бачу дна. Я не працюю – я без струму, І я не граю, бо одна струна.   А я у вогні сама собі холону. В мені росте ця дивна дивина. Мені би вирватись з твого полону, Але не той вагон й чужа війна.   А ти не думай &nda...
Читати далі →

А небо криваве повстало за лісом! Ти у мене під шкірою, скажи, якого біса?

  ***   У мене закінчилися рядки відступів  ліричних. Стерті і забуті спомини на точках критичних. Вистрілів  точних і влучних  достатньо у серці. Досі лунає мелодія, зашифрована нот...
Читати далі →

А шлях Вже пройдено давно. Ти, озираючись, не бачиш Й не чуєш Їх Тих слів дитячих. Життя пройшло І ти згадала Весну свою, як марнувала. Закривши очі уявляєш Усе, що пам’ять зберегла. Пройшли роки І біль не гасне, А серце оповите в муки Шукає відблисок в очах… Повз тебе бі...
Читати далі →

Уже третій рік у Чернівцях проводиться масштабний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ. І от, вже третій рік підряд, я приймаю участь у відкритому мікрофоні, що створений для усіх бажаючих зачитати свою творчість громадськості. Тому, запрошую відвідати моє читання поезії зі збірнику «Янт...
Читати далі →

Так… не помітно рік за роком спливає десь-кудись моя подоба… Зникає… Я не бачу тіні… хоч тінь – моя… (так я ж не тінь). Р-р-ричить і з кр-р-риком покидає свою, замелену кусками, тр-р-ривожних слів… холодну плоть   В руїні пам&r...
Читати далі →