Моє море

Блоґ: Ірина Тригуб
вранішні
гудки поїздів
нагадують про кораблі
і я
так чітко
бачу
пристань
й море
холодні пляжі
кимсь забуту парасольку
закопану в пісок
лише
ніяк не можу
пригадати
як кричать
чайки
Читати далі →

Поспіхом

Блоґ: Іванка Шкромида
Пострілом, поспіхом, вихором в груди.
Криком ,ненавистю .
Більше не буде.
Більше не буде, не знайде, забуде.
Кулю з грудей
клонуватиме. Люди.
Люди ідуть ненароком, в задумі.
Люди спішать, бо інакше не буде.
Буде...
Читати далі →

Дихати твоїми віршами

Блоґ: Іванка Шкромида
Дихати твоїми віршами,
не пропускаючи жодного слова -
це те саме,що помирати востаннє,
знаючи, що не буде наступного відродження.

Курити твої рими,
випускаючи з вуст натхення -
це те саме, що піти до заповненої людьми церкв...
Читати далі →