З роси в росу

Йой мамко, шос збираїси на дощ.. Стрісає ясен крону, ніби гриву, Йди по траві, лиш дуже не толоч, Так, буде дощ, а може й добра злива.   Черешні не тримаються вершка - Трава ховає  їх в старій долоні: Пристигла соком – посмакуй, яка -
Аж проситьси до тебе ця червона. &...
Читати далі →

Лепідоптеролог Юлій про наївний механізм смерті, красу і попсу

Розмовляти із «зірками» чи політиками, подекуди,все одно, що пити "розкручену" колу чи тонік і вважати, що це «крутяк». Мені подобається більш натуральні напої, і я розмовляю з іншими людьми. В цих розмовах бувають малі і немалі осяяння. У мого знайомого Юлія не тільки рід...
Читати далі →

За селом у полі

Коли я сідав у маршрутку «Чернівці-Хлівище», я ще вагався чи варто їхати до кінцевої зупинки, чи варто йти в ліс, чи варто шукати забуту дорогу через поле. Хоча в наплічнику була фотокамера напоготові для фіксування баченого, був ніж розкладний та пакет для грибів, було бажання, та сумні...
Читати далі →

Тихе полювання (Прозовий роздум)

Є така людська - ще від первісного стану, ще від природи - схильність, яка називається полюванням. Вона закладена в суті людини. Вона нагадує людині про її місце, про місце, звідки вона вийшла. Про природу. В природі ж усі полюють! І хижаки, і травоїдні, і птахи, і комахи, і риби, і рослини, і бакте...
Читати далі →

Життя

Сьогодні вранці прокинувся, й подивився у вікно яка в нас гарна природа й що нам українцям крім цього потрібно для життя, на це питання потрібно шукати відповідь. А чи я зможу сам знайти її, що ж нам потрібно щоб бути щасливими та заможними, не жити за принцимом хвилиної меркантильності, а планувати ще й майбутнє....
Читати далі →