Твоя душа в зелених паростках весни...
Твоя душа в зелених паростках весни,
моя душа у хмарах чистить крила,
коли ти спиш, ковтаєш свої сни,
я бавлюся з зірками, що є сили....
Ти встанеш зранку, проводжаючи зорю,
і умиваючись чекатимеш новини,
тоді, коли я вже так мирно сплю,
коли мене на сон грядущий роси вмили..
Ти чогось ждеш від нового світанку,
і йдеш вперед у пошуках пригод,
тоді, коли у мене ні вечорів ні ранків,
лише зітхання білі замість насолод.
Кудись біжиш і смішно падаєш на сходах,
і папірці розлітають...
Читати далі →
Читати далі →