Як вже повідомлялося раніше на нашому ресурсі, в середині грудня в Чернівецькому художньому музеї була презентована персональна виставка відомого волинського митця Миколи Кумановського під назвою «Умовні Українці». Експозиція та особистість самого автора робіт вже викликали неабияку заці...
Читати далі →

Пророцтвом набиті кишені – страхуються від нестачі, Усе почувається добре, бо все й без того налякане. Здаються дощі напрокат. Сьогодні душа най плаче: У неї назавтра відліт, нехай попрощається з маками.   Загублені очі в степах. Заплакали риби на вогнищах. Мурахи сповзлися в метро,...
Читати далі →

знайди у профайлі коробки наслідком мене в середині
там де тимчасовий е-майл тиші…
скошений травень в калюжі очей
небом вмивається…
нічого не вдію
де той рай
у квадраті розгублених стимулів…
поруч зі мнов MS-DOS
і команда строчк...
Читати далі →

Твої очі пахнуть спамом, егоїзмом, інертністю клавіш, і я видаляю їх, бо перестав вірити в прибуток від реклами. Адмін замовчує гостя, ріже на ньому хліб-сіль – так, посидіти на доріженьку: а раптом у кінці вічність розкритим блоґом смерти окупить мої мережеві сни? І я коментую відда...
Читати далі →

Не така

Серед розмитих плям і порожнечі
Є спогад, який пам’ять зберегла:
Стіна відчуження і ворожнечі,
Яку колись пробити не могла.

І тільки друга посмішка безсила
(Продовжити) І тепла заспокійлива рука.
«Ти знаєш, ти для них незр...
Читати далі →

Сьогодні випав сніг. Незвично. Наче вперше.
На мокрій брудноті холодні плями криг.
А я закрила вже турнір великих звершень.
Ось-ось, мабуть, почну сезон пісень сумних...

Сьогодні сніг іде. І це, мабуть, на краще.
Сніг притрусив сліди помилок і невдач.
Пробачити й ...
Читати далі →

Час іде... (Оксана Яблонська) Час іде по бруківці півколами, колами
І стинає весь світ заважкою ходою,
А пісок обсипа з року день невдоволено -
Всемогутній творець йде безликий до бою...

Час закрутить спіраль на орбіту невінчану
І сполоханий сон дремене в піднебе...
Читати далі →

Вчора президент спілкувався з Шустером, Куликовим, Кисельовим. НЕ пам'ятаю, аби звучали питання про зникнення, побиття журналістів, про те, чому віддали газ Фірташу, не відстоювали національні інтереси в судах з РУЕ, про Межигір"я, про гелікоптер за 17 млн., про адмінтиск на місцевих виборах, про н...
Читати далі →

Котилась стиглим яблуком, дарована з Небес,
і теплими долонями підтримувана днесь,
котилась, визріваючи та зерна несучи,
вусатими трамваями літала уночи,
а потім поверталася впівголоса впівтакт,
долонями шкарубкими перетирала мак,
словами перемішаний, зсипала у го...
Читати далі →

*+*+*+*   Будеш сонцем моїм, З'явившись в тінях, Або тінню, що світ утворила. Будеш синім дощем, Що згубився на сніг, Або ж захмарним світилом. Будеш в ланці міцній Золотим ланцюжком, А чи молотом в кузні. Будеш землею далеких стежин Або тим, хто у ній не грузне. Пір’ям будеш...
Читати далі →