Орієнт — дискусійна тема і завжди кумедно дивитись, і його межі неможливо визначати суто географічно.
Межі електоральної географії частково збігаються з межею Дикого поля звичайно, але побачити тут «цивілізаційний кордон» можуть тільки ті, чия історична пам'ять перескакує з кінця XVIII через ХІХ століття відразу на середину ХХ-го (тобто не враховує весь період промислової революції). Для середньостатистичного харків'янина, наприклад, вся Західна Україна (окрім Львова) — «глухе провінційне село», яке «знаходиться скоріше на Сході», бо ніяк не асоціюється із урбаністичною прогресивною Європою («Заходом»). Але то знову ж таки, риторика, орієнтальні уявлення українців різних регіонів ще потребують прискіпливого вивчення. А от про те, що Схід і Захід насправді не так вже й відрізняються.
У такому випадку це означає зняття національної проблематики і перехід на платформу інтернаціоналізму, вводячи протиставлення не інтегрованих державних і національних суб'єктів, а певних груп населення (експлуатованих проти експлуататорів, інтерпретованих уже в сучасному розумінні). Це вимагає альтернативної ідеологічної та світоглядової платформи, яка сама по собі є доволі маргінальною.
«Креативний клас», який вихований на матеріальних і споживацьких цінностях, не може виступити фактором самоподолання та здорового суспільного розвитку. Навпаки, комплектування такого фіктивного класу тільки стимулює меркантилізацію мас, підміну справжніх ідеалів та нарощення «гонки прибутків».
Автор має часткову рацію, коли стверджує про цивілізаційний кордон між Заходом і Сходом, який проходить через Україну. Звісно, в деяких аспектах його можна умовно «посувати» східніше, в інших — західніше, але лінія поділу українських електоральних симпатій багато в чому насправді співпадає з межею Дикого поля, і це має в т.ч. свої історичні причини.
Так, дякую за узагальнення. Саме про це іде мова — замість війни двох нацпроектів (у якій Україна неминуче програє) запропонувати дуалізм лівий/правий.
Ну, Тмутаракань не можна назвати історичними предками України. В даному випадку не бачу ніякої різниці між половцями і Тмутараканню. Не буду ж я перераховувати усі племена і князівства. Нехай Донбас (за Вашим зауваженням) відроджує Тмутараканське князівство. :)
У цьому немає нічого дивного, оскільки йде боротьба між двома національними проектами — тобто проектами одного порядку, які, по суті, інваріантами універсальної державно-національної ідеї, покладеної на різні етнічні грунти. Протиставлення людини — державі загалом — повторює парадигму лівих радикалів доби I Світової війни з їхніми пацифістськими тезами і декларуванням невтручання в імперіалістичну бійню народів. В Російській імперії більшовики стояли на тій самій позиції, підтвердивши її Брестським миром і виходом революційної Росії з війни.
Маю для Вас пораду. Коли наступного разу писатимете подібні емоційні опуси — краще не вказуйте жодного джерела, бо й , що Ви навели, каже не на Вашу користь (щонайменше, воно, на відміну від Вас, про існування Тмутараканського князівства).
Ну то таке :)
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. є чіткою алюзією на Вітчизняну війну 1812 р.: в першій було сформовано радянський народ, оформлено спільну радянську ідею, тоді як у другій — російський народ і російську імперську ідею. Повторення символів і назв невипадкове.
Дійсно гарна виставка. Якщо чесно, то, не читаючи написів, спочатку не зрозуміла, що на фото були Чернівці, настільки вони дійсно злилися з фото європейських міст.
вся проблема в тому, що «творчий клас» зараз в основному працює задля збагачення власної кишені, в чому їх, на мою думку, винуватити не варто, адже їм теж треба якось жити.Сподіваюся вже «творчий клас» мого покоління(людей, котрі народилися за незалежної України)буде розвивати державу за цією формулою.
У даному випадку поняття «вузького кола» є умовним, оскільки воно формується перш за все за якісним принципом, а тому характер дописів незалежно від кількості читачів є високим. Думка меншої кількості фахових авторів є більш авторитетною і передбачає більшу відповідальність за написане, аніж перед тисячами анонімних користувачів, так як «вузьке коло» формується не за принципом спільності поглядів чи особистих взаємин, але перш за все за якісним рівним дописувачів, що не обмежує створення дискусійних середовищ. У Концепції мережі на це звернуто увагу: "… Концепція одразу дозволяє створити серйозне і фахове блогове середовище, яке таким чином стає не тільки трибуною головно перед цільовим та підготовленим читачем, але й відповідальним дискусійним майданчиком, де немає спаму та легковажної анонімності".
«Давайте примружимось і зробимо вигляд, що нас ніхто не бачить»? :)
Так не буває. Як в реальному, так і у віртуальному світі характер спільноти автоматично впливає на її зміст.
Тепер ясно, дякую :)
Але б Ви, може, десь повідомили окремо всім про трансляцію блоґів на інфо-ресурсах, бо за таких умов відповідальність за те що пишеш стрімко зростає (одна річ — писати для вузького кола, інша — для широкої аудиторії).
Насправді, пошукові системи повністю проіндексували ресурс тільки нещодавно. Тому переходів за квітень з ПС було тільки 165 :)
А візитність в 4920 в більшій мірі була з офлайнової реклами, тому і відвідуваність не можна назвати випадковою.
Вже в травні ми розмістили інформери на:
ukrainci.com
urr.org.ua
buknews.cv.ua
Тому в травні очікуємо не менш як 15000 унікальних відвідувачів. Звісно відсоток «якості» буде значно менший. Але важливо, щоб публікації прочитало якомога більше людей. В цьому ж і мета, донести до людей цікаві думки!
1) така цифра — з досвіду ведення stand-alone блоґу. Практика показала, що майже всі, хто приходить на блоґ з пошуку — відразу ж тікають. Хоча, можливо (не буду заперечувати) це все від того, що погано пишу :)
2) Я сказав те ж саме: реальна статистика — це 57/20 («мало, але не безперспективно»), а ті 5000 — майже ні до чого.
Не вкладав насправді у меседж ніякого негативу і перепрошую, якщо образив тих, хто працює над проектом.
Межі електоральної географії частково збігаються з межею Дикого поля звичайно, але побачити тут «цивілізаційний кордон» можуть тільки ті, чия історична пам'ять перескакує з кінця XVIII через ХІХ століття відразу на середину ХХ-го (тобто не враховує весь період промислової революції). Для середньостатистичного харків'янина, наприклад, вся Західна Україна (окрім Львова) — «глухе провінційне село», яке «знаходиться скоріше на Сході», бо ніяк не асоціюється із урбаністичною прогресивною Європою («Заходом»). Але то знову ж таки, риторика, орієнтальні уявлення українців різних регіонів ще потребують прискіпливого вивчення. А от про те, що Схід і Захід насправді не так вже й відрізняються.
Ну то таке :)
Так не буває. Як в реальному, так і у віртуальному світі характер спільноти автоматично впливає на її зміст.
Але б Ви, може, десь повідомили окремо всім про трансляцію блоґів на інфо-ресурсах, бо за таких умов відповідальність за те що пишеш стрімко зростає (одна річ — писати для вузького кола, інша — для широкої аудиторії).
Навпаки, цікава дискусія!
А візитність в 4920 в більшій мірі була з офлайнової реклами, тому і відвідуваність не можна назвати випадковою.
Вже в травні ми розмістили інформери на:
ukrainci.com
urr.org.ua
buknews.cv.ua
Тому в травні очікуємо не менш як 15000 унікальних відвідувачів. Звісно відсоток «якості» буде значно менший. Але важливо, щоб публікації прочитало якомога більше людей. В цьому ж і мета, донести до людей цікаві думки!
2) Я сказав те ж саме: реальна статистика — це 57/20 («мало, але не безперспективно»), а ті 5000 — майже ні до чого.
Не вкладав насправді у меседж ніякого негативу і перепрошую, якщо образив тих, хто працює над проектом.