avatar
до kruglashov: Я на мою особисту думку тут не потрібно творчості, це ж тест на знання а не на творчість. Знаєш не знаєш, приняли або до побачення. Творчість свою вже потім покажеш.
avatar
Позитивна роль, поза сумнівом, є. Але сама сис. тестування вимагає вдосконалення. Адже тест - нетворчий, репродуктивний.
avatar
буває, але від щасливої любові не з'являються найкращі твори світової літератури:)
avatar
Вітаю, Маринко!!! :)
avatar
Не треба боятися виправляти свої помилки.
avatar
мені так..... мені так воно. Боже... дякую...
avatar
Наталочко, це дуже сильно. І таки по-українськи - сумно.
avatar
Це мені нагадує думку про Світ який розвивається так швидко, що згодом ми не відчуватимемо потребу в собі.
avatar
Для точності: Сьорен Кіркегор, Карл Маркс та Фрідріх Ніцше не жили і не творили у XVIII ст., як це помилково відмітив один із коментаторів. Так само немає сенсу сперечатись, що два останні мислителі, попри відмінності між ними, в рівній мірі вплинули на історію думок XX ст., тому їх зведене порівняння в дописі автора є цілком закономірним. Те, що ці філософи за життя стояли на різних позиціях, не означає, що їхні потомки не мислили їхніми категоріями збірно та синкретично, оскільки освічена людина XX ст. формувалась під впливом не одного мислителя. Проте можна погодитись із критикою хибної аналогії між Фрідріхом Ніцше та націонал-соціалізмом – відомо ж, що перший був противником усіляких націоналізмів та колективізмів, і хай хто би не користався його вирваними з контексту словами, це не означає, що філософ має до цього відношення і його ім’я щораз має спливати при згадках ідеології нацизму.
avatar
Дякую :) Ви мене щиро розвеселили, то правда, пишу складно. Тепер коротка суть: Не ватро впарювати людям щось обманним шляхом. Вони відчують нещирість і кінець бізнесу. Треба відповідати за те, що робиш та вміти бачити себе "збоку" Щоб не "вестись" варто: - вміти казати "ні"; - залишати те що Вам не подобається; - не брати того, чого Вам не треба; - домагатися конкретних відповідей; - не соромитись задавати питання; - не орієнтуватися на більшість; Трохи краще, пане Петраш?
avatar
Дуже дякую, це справжній кладязь!
avatar
Замітка про те, що в нинішню добу все являє себе непрямо, непевно і недосказано, говорить про одну із фундаментальних рис сучасного буття. Світ дійсно втратив тверду опору, як і цілі для "прогресу", а тому все стає суб'єктивним, а значить - віртуальним. Проте витоки цього явища слід шукати в загальних принципах, закладених у фундамент модерну в часи Ренесансу та Реформації. Як не парадоксально, але саме повна реалізація програми модерну та Просвітництва, будучи доведеною до свого логічного завершення, і обернулась тією епохою відносності і гри, в яку ми нині неуникно входимо. Філософський сумнів та науковий скептицизм вибили опору з-під наших ніг, адже у світі, де не залишається нічого, окрім людини як сумніву і машини бажань, ніщо не значитиме і не видаватиметься більшим, аніж суб'єктивною примхою чи абсурдною грою, яка вічно повторюється в щораз нових формах, приховуючи тільки - порожнечу.
avatar
мда.. сумно. на мене нещодавно сніг з даху гепнувся. зовсім трішки - але відчутно. таке собі нагадування: "будь обачним!"
avatar
Я, на жаль не знав Володимира Михайловича особисто, але його пісні виконую з особливим натхненням. Його музика не забута і Він ще, вкотре, зіграє свою першу скрипку в новітній українській історії.
avatar
Дуже слушно! Нарешті зрозуміємо, що нічого чекати, щоб влада раптом почне покращувати нашежиття вже сьогодні. Особливо, якщо ми не спрямовуватимо її в потрібне русло.
avatar
Ця тема вкрай актуальна, зокрема в контексті "філософії пограниччя" - Консервативної Революції, екзистенціалізму, відповідним чином інтерпретованого Фрідріха Ніцше. Межа - це та лінія, по якій людина балансує між _двома_ безоднями: "Коварство этого миража состоит в противопоставлении хаоса и гармонии". (Гейдар Джемаль) Адже істинний центр може бути віднайдений у самому суб'єкті - на шляху до власного серця.
avatar
2 ПОСМІШКА: аааа! мамма! перечитую вкотре ваш комент і дурію. «автор — провідник між Богом і людиною» – який автор? «Поети — вигнані на землю ангели.» Про яких поетів йдеться? Ви читали, шо зараз пишуть, скажімо хоч чернівецькі «поети»? який тут в біса «провідник між богом і людиною»? Ау! Шо за високопарні фрази? П.С. теми не стосується, але раджу поцікавитися гендерною філологією, бо бачте, у нас є не лише автори, але й авторки; не тільки поети, але й поетеси...
avatar
Ці думки дещо нагадали слова Фрідріха Гьольдерліна: "К чему поэты в скудные времена?" Цю виключну, майже провіденційну, роль поета пізніше зауважив і Мартін Гайдеггер, побачивши в поезії - відкриття-Буттям-себе. Чи не наводить це нас на пантеїстичний висновок, що Буття і Бог - тотожні? Чи не є це даниною ніцшеансько-гайдеггерівському спростуванню трансцендентності Бога і самої метафізики, поворотом до цілісного переживання Буття як єдиного Абсолюту? Все це є вкрай неоднозначною ходою на межі між "елліном та юдеєм", а тому відповіді на ці запитання є вибором не просто онтологічної, але самої релігійної парадигми, хоч з першого погляду це може виглядати неочевидним.
avatar
і це не лише цього питання стосується... в цьому вона вся - політика нашої держави(((
avatar
Дуже подобається поезія Єлени Даскал. Вона особлива, чесна і абсолютно не пафосна. Дякую їй за те, що після прочитання стає справді добре, наче після смачного обіду.