Дивився на Інтері 10 лютого 2012 року передачу Євгєнія Кісєльова… Повчально. Україноненависництво табачників не дивує, а все більше і більше дратує. Дограються! З цікавістю чекав телемосту (тільки теле-) з Москвою, звідки до нас, українців, мав промовляти Алєксєй Навальний — нове обличчя російської демократії. Інтрига. Адже це обличчя — начебто наполовину українське. Може що доброго скаже своїй українській половині...     Навальний почав промовляти. Тримається досить впевнено. Відчувається пе...
Читати далі →

    24 серпня 1991 року... Мільйони українських сердець прискорено билися від радості, яка переповнювала нас. Віковічні прагнення нашого народу мати свою державу нарешті здійснилися — Парламент схвалив Акт проголошення незалежності України.    Дуже важким і тернистим був шлях до власної державності, яку здобували, а потім втрачали через війни, розбрат, кровопролиття і окупації різними імперіями. І тільки наприкінці 20ст., в нових історичних умовах, коли ніхто не смів зважитися на агресію, Укр...
Читати далі →

Не думав, що так швидко переконаюся у власній правоті щодо "вітчизняної" свободи слова. Щойно вряди-годи подивився новини по 1+1. Все остаточно переводиться на хороводи. Інформації про актуальні події - обмаль, щоб не сказати, що вона повністю відсутня. Про поточні мітинги - буквально 3-5 хвилин, бе...
Читати далі →