Ти поволі знімаєш каблучки із моїх пальців…одну за одною…своїми вустами. Ти чомусь страшенно не любиш, коли жінка носить перстені. Я –роблю навпаки. Мабуть, навмисне. Прикрасивши кожен палець каблучкою, розкриваю долоню, мов віяло. Щоразу інше. Це залежить від настрою, часу д...
Читати далі →

Цього разу ніч була особливо темною. Мабуть, під час переходу літа в осінь таке буває. Ти одягаєш свою сукню кольору депресії і виходиш ловити зорі. Вони чомусь не даються так легко в руки, втікають, розсипаються, залишаючи повітряний пил на розчепірених пальцях. Олені завжди здавалось, що падіння ...
Читати далі →