Злива злостива -
ніч мокротинням вкрила.
Тушшю стікає
з очей її чорна сльотá.
Ти серед мороку:
маєш намоклі крила.
Й до Світла - без тебе
душа твоя відліта.

Читати далі →

Пласкі дахи багатоповерхівок,
мов злітні палуби авіаносців.
Я бачив, як Ікар злетів.
Промовистим був той політ
без зайвих слів.
Пригадую,
по вулиці Героїв Термопіл,
нагодився, тоді, до когось в гості.

То що й кому донести він хотів?

Читати далі →