Стільки вже було написано, сказано, за останній час, про хвилюючі нас всіх події. Не змогла втриматись, щоб не вставити своїх пять копійок. А що ж я гірше всіх=))) Довго збиралася з думками, довго обдумувала кожну тезу, яку збираюсь тут викласти. Чому? Тому що хочеться бути максимально об'єктивною, можливо, років через 200 хтось захоче почитати цю писанину. Можливо скажуть, що недолуге, а можливо цитуватимуть=)) Та доста про манію вєлічія.... Часто чую закиди від людей, з якими спілкуюсь, мов...
Читати далі →

Мало хто із середньостатистичних мешканців України знайомий із основними напрямами сучасної філософії, зокрема постструктуралізмом чи таким поняттям як деконструкція, але саме ця течія філософської думки найяскравіше відображає те, що відбувається в останні місяці у нашій державі. Постструктуралізм говорить зокрема про те, що у будь-якій структурі, у будь-якому тексті важливе не те, що в центрі, а те, що на периферії. Найпоширеніші сьогодні гасла “Слава Україні! Героям слава! Україна понад усе” ...
Читати далі →

Запровадження урядом А.Яценюка ряду реформ в економіці, скорочення різноманітних соціальних програм та активна діяльність із залучення міжнародної підтримки є суттєвим прогресом. Однак чи достатньо цього щоб країна побачила реальні зміни? Очевидно, що ні. Крім активного вирішення геополітичних, внутрішньо-політичних та макроекономічних проблем необхідно сконцентрувати увагу уряду ще на проблемах які залишаються непоміченими. До них відносяться наступні: стабілізація правил гри, в перш...
Читати далі →

29 квітня смолоскипна хода пам’яті Небесної Сотні з перешкодами, але відбулася, й сам факт появи такої протидії на нашому шляху краще за все свідчить про те, що ми обрали правильний спосіб, час і місце для її проведення. Зібралася велика кількість українців, які прийшли віддати шану героям Майдану, взявши участь у факельному марші в День поминання, зокрема дівчат і в тому числі з інших міст на зразок моєї подруги із Фастова, що відгукнулись на прохання доповнити символічну й естетичну композицію...
Читати далі →

Справжній фотобум у соцмережах щодо тюльпанового раю у Мамаївцях торкнувся і мене. Мені не давало спокою, що в мене немає власних світлин цієї краси. Тим більше, що це не далеко від Чернівців, а значить можна випробувати більш дальню дистанцію на велосипеді, та й цікавіше їхати коли є мета, ніж просто тинятись вулицями Чернівців. Від ТЦ «Майдан» до самого поля мені знадобилось 48 хвилин. Для тих хто хоче побувати на полі, залишу орієнтири: на кільці в Мамаївцях направо в сторону Кіцманя через...
Читати далі →

   Кожна людина в Україні, щоб бути застрахованою від будь-яких несподіванок у повсякденному житті, має добре орієнтуватися у його реаліях.

   А щоб ці реалії не були надто жорстокими до неї, то вона має вміти їх приборкувати.

Читати далі →

Уночі стало погано. У мене проблеми з серцем. Викликати «швидку» не хотіла, бо вже був неприємний досвід. Та коли стало зовсім погано, таки довелося. Одна сусідка пішла на вахту чекати на «швидку», інша залишилася зі мною. За цей час я встигла полежати, посидіти, зробити якісь вправи, щоб легше було дихати і навіть послухати історії з дитинства (з медицини ж вчили, що треба в першу чергу заспокоїти хворого). І ось нарешті через 40 хвилин приїхала «швидка». Ще якийсь час мені довелося чекати, док...
Читати далі →

Це замальовка «з натури», десь в період від 22.01.2014 до 26.01.2014, всі «герої» мають своїх фізичних прототипів. Виглядає, ніби зараз, в час військової загрози і, фактично, війни, це наче вже не актуально… але мені чогось таки хочеться це написати... «Наташенька, милая, где ты? На Майдане? Да? Я так и знала!!! Уже второй месяц? Ночуешь там? Нет? Не ночуешь, домой ездишь, да-да, понимаю, ведь холодно в палатке. А Светуля твоя? Там, со всеми? Господи, бедная девочка! Да, да понимаю, что не бе...
Читати далі →

До ста осіб зібралося вчора, 29 березня, у київському штабі організації С14 (захопленому офісі Компартії України) послухати при світлі факелів двохгодинну лекцію Ігоря Гаркавенка «Правий Жовтень», поки далекі в прямому й переносному сенсі політики та теоретики на зразок Дугіна, який нарешті почав сприймати український націоналізм всерйоз і роздавати поради Правому Сектору, вигадують про те, що ми готові «прогнутися під нову владу». Йшлося про перехід від національної до власне націоналістичної р...
Читати далі →

Не належу до фанатів Сашка. Більше того, багато що в його діях і словах мені не подобалося. Найбільш ймовірно, що якби довелось перетнутися, дружні стосунки певно не склалися б. Та однозначно можна ствердити, що Олександр — людина, здатна до дії. Як кажуть у нас на Прикарпатті — «хлоп з яйцями». Але на даний момент це все — несуттєво. Суттєво: а) Сашка цілеспрямовано вбито; б) О. Музичка вбито як бандита. Поставимо тепер запитання: навіщо це зроблено? Чи на даний час, в момент здач...
Читати далі →