Все дуже спрощено
Навщо тут писати про любов
Коли душа до краю догорає
своїх сміливих, дуже грішних мрій.
вона вже все, вже все про себе знає:
Як рахуватись з жахом в передгрОм'ї,
з болем
і бідкатися як
в чеканні голосів.
Вона вже все, вже все про себе знає.
і той цинізм й простоти ті
вона сама в собі щодень плекає.
Навіщо тут писати про любов?
Її у світі загубили сотні в горі.
найкраще в світі буть холостяком -
Котрого жодне серце вже не налякає....
Читати далі →
Читати далі →