- Кто хочет любви?, - приходи разбирай!
Есть ещё смех!, -подходи, налетай!
3 грамма радости, мешок тепла...
кувшин- в нём отборная счастья слеза!
А хочешь, продам я тебе спокойствие?...
....а под прилавком есть 2 сна удовольствия!
уважение, власть...- есть...
Читати далі →

трамвай в голові їде по спіралі зупинка... - тут збір моєї печалі...
проїхали...нудно!
..... тут - я посміхаюсь
заїло...не їдем...я дуже стараюсь...
тут плачу - знов соплі....
заглохли...стали...
трамвай зламався...
світла не стало...
світла душі...<...
Читати далі →

Це не політична агітація, а як зараз модно казати — громадська позиція.

Я прочитав в блозі Надії Вірної:

«Також він сказав (Луценко), що якби жив в Чернівцях, то голосував би за Федорука, бо він, мовляв «справжній господарник» і що «альтернативи йому немає» (хто б сумнівався, коли той нікому й носа висунути нормально не дає вже 16 років).»

Читати далі →

я ненавиджу слова і великі букви після крапки.і коли догорають свічки.і коли хочеться поцілувати людину, яку обіцяєш собі не цілувати.і коли дотримуєшся цієї обіцянки.коли полуничне варення виявляється малиновим.коли не кажуть правди в очі.коли приходиться вибирати.нервують друзі бойфренда.але гірше...
Читати далі →

Індійський  англомовний  письменник  Салман  Рушді  є чи не єдиним автором у сучасному світі, читання творів якого пов’язане з небезпекою для життя. У 1988 світ побачив його роман «Сатанинські вірші», у якому одного з персонажів виписано з пророка Магом...
Читати далі →

Сьогодні до Чернівців завітав екс-міністр внутрішніх справ, екс-соціаліст, а тепер лідер "Народної самооборони" Юрій Луценко. Говорив він багато про неможливість, але крайню необхідність, об'єднання всіх опозиційних демократичних сил, про те, що Янукович і Ко - це бульдозер, що котиться країною і я...
Читати далі →

1. То одна з тез, які не так провокували, як штовхали на бездумний супротив. Бо в автора вислову я не помітив бажання пояснити свою позицію, описати ті ж таки "західні" стандарти журналістики людям, які до них не привчені в "неуніверсальному" університеті, спробувати показати отой "механізм" перетво...
Читати далі →

я витираю
телефонні номери..
Андрії юлі юри...
люди,
хто ви?
не пам’ятаю
ваших
очей,
вуст.
одинадцять цифр,
абонент djuice..
ми всі
стали цифрами,
номерами
рахунків,
карток,
телефонів,
абстрактним числом.
Читати далі →

Wanderherz
(з нім. – блукаюче серце)
2
Я зустрічаю тебе зовсім не випадково. Ти заходиш в кафе, де я працюю. Офіціанткою.
Я чекаю на черговий «шолом алейхем», але ти мовчки сідаєш за столик.
Пізно. Людей зовсім нема. Я дозволяю собі розкіш зробити нам ка...
Читати далі →

Wanderherz
(з нім. – блукаюче серце)
1
Я зустрічаю тебе випадково. Ти піднімаєш руки і чомусь кажеш
-    Шолом алейхем.
-    Що? – я перепитую.
-    Пішли.
І ми бредемо в темноті. Ти розказуєш, що маєш білу собаку. Велику, велику білу собаку.
-    Ти...
Читати далі →