Все одно помреш...
Максим увечері повертався додому звичною дорогою і праворуч грунтового шляху до нього ніби почали тягнутися напівзачорнені сутінками силуети хрестів і обриси кам"яних ангелів з "нового" кладовища... Він мимоволі уповільнив ходу і зупинився врешті, думаючи і фантазуючи над тисячами доль, які вже ось ...
Читати далі →
Читати далі →